АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1338-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Пономаренко А.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.,
Кустової І.В.
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Садово-виноградарського товариства «Енергетик», третя особа – ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування рішення конференції, рішення правління в частині надання земельної ділянки та про зобов’язання повернути земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 листопада 2007 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Садово-виноградарського товариства «Енергетик» (далі – СТ «Енергетик») про визнання незаконним та скасування рішення зборів, рішення правління в частині надання земельної ділянки та зобов’язання повернути земельну ділянку.
Позов мотивований тим, що його виключили з членів СВТ «Енергетик», у якому він перебував з 1987 року, вилучили та передали ОСОБА_5 земельну ділянку № 163. На думку позивача, проведення конференції товариства від 25 січня 2004 року, на якій прийнято рішення про припинення його членства у товаристві та вилучення у нього земельної ділянки, є незаконним, оскільки не був належно вирішений порядок обрання членів конференції, кількість представників, їх склад, строк повноважень. Крім того, повідомлення про розгляд на конференції питання щодо нього позивач не отримував. Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення конференції від 25 січня 2004 року про виключення його з членів товариства, визнати незаконним та скасувати рішення правління від 3 серпня 2004 року в частині надання земельної ділянки ОСОБА_5 та зобов’язати повернути йому земельну ділянку.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 листопада 2007 року у позові ОСОБА_4 було відмовлено.
Не погодившись зі вказаним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції помилково застосував норму права, яка не регулює діяльність садових товариств, помилково дійшов висновку про навмисне ухилення позивача від оплати членських внесків та належність до компетенції правління товариства права встановлювати порядок обрання делегатів, а не загальних зборів. Апелянт зазначає, що суд не надав належної правової оцінки факту порушення правлінням товариства права власності позивача на фруктові дерева, які знаходяться на земельній ділянці та факту неправомірного прийняття у члени товариства ОСОБА_5, якому була передана земельна ділянка позивача, без наявності на те відповідного рішення загальних зборів. Крім того, апелянт вважає, що судом не врахована відсутність правових підстав для проведення загальних зборів 25 січня 2004 року, оскільки правоможність загальних зборів має місце при наявності на ньому більш ніж половини членів, а порядок обрання делегатів на конференцію дотриманий не був.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – відхилити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 1987 року був членом СТ «Енергетик» та користувачем земельної ділянки № 163 (а.с.8 – 11). Рішенням правління СТ «Енергетик» від 29 грудня 2003 року було призначено проведення конференції товариства на 25 січня 2004 року та встановлено норму представництва делегатів – одна особа від 6 – 7 членів товариства (а.с. 99). Рішенням конференції СТ «Енергетик» від 25 січня 2004 року було ухвалено виключити ОСОБА_4 з членів товариства як неплатника з 1996 року членських зборів для передання земельної ділянки іншим особам (а.с. 31 – 36). Рішенням правління від 3 серпня 2004 року земельна ділянка № 163 була передана в користування ОСОБА_5 (а.с. 61 – 63).
Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення конференції членів СТ «Енергетик» відповідає статуту товариства та вимогам законодавства, а тому відсутні підстави для визнання незаконним цього рішення та його скасування.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про кооперацію» у разі несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, членство в кооперативі припиняється.
Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 15 цього Закону до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови про прийняття нових членів та припинення членства.
Частиною 8 статті 15 Закону передбачено, що у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Статутом СТ «Енергетик» визначено, що норми представництва та порядок обрання делегатів на конференцію встановлює правління товариства (пункт 12).
Колегія суддів погоджується із висновком суду про наявність у загальних зборів (конференції) СТ «Енергетик» повноважень щодо прийняття рішення про припинення членства. Такий висновок відповідає як вимогам закону, так і положенням статуту товариства (пункт 7). Твердження апеляційної скарги щодо невідповідності норм статуту СТ «Енергетик» нормам законодавства в частині порядку прийняття оспорюваного рішення, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідним Законом України «Про кооперацію» визначено право вищого органу управління кооперативу приймати рішення про припинення членства. При цьому визначний статутом товариства порядок при ухваленні оспорюваного рішення був дотриманий.
Також не можуть бути взятими до уваги в якості підстави для визнання необґрунтованим оскаржуваного рішення доводи апеляційної скарги про відсутність серед встановлених статутом СТ «Енергетик» повноважень правління щодо визначення порядку обрання делегатів на конференцію та їх кількості. Наведене твердження спростовується наведеною вище нормою статуту (пункт 12).
Кількість присутніх на конференції осіб – 198 делегатів (а.с. 31) відповідає вимогам статуту СТ «Енергетик», пунктом 13 якого встановлено, що конференція є правоможною за наявності не менше 2/3 від загальної кількості делегатів. При загальній кількості члені товариства в 750 осіб (а.с. 26, 31) та встановленій правлінням нормі представництва (1 делегат від 6-7 членів) суд дійшов правильного висновку про дотримання встановленої процедури прийняття оспорюваного рішення.
При цьому колегія суддів погоджується із посиланням апеляційної скарги на відсутність письмових доказів про повідомлення позивача у встановлений частиною 5 статті 15 Закону України «Про кооперацію» десятиденний строк до проведення конференції. Проте сама по собі відсутність доказів повідомлення ОСОБА_4 не може бути достатньою підставою для скасування оспорюваного рішення. Такий висновок суду є обґрунтованим, виходячи з того, що позивачем не оспорюється його відсутність за місцем своєї реєстрації з 1996 року, у тому числі під час підготовки та проведення конференції, та неповідомлення адміністрації СТ «Енергетик» про зміну місця проживання, а також з того, що показаннями свідків встановлено вжиття заходів з боку СТ «Енергетик» для повідомлення членів товариства про проведення звітно-виборчої конференції 25 січня 2004 року шляхом рознесення повідомлень за місцем проживання членів товариства та розміщення оголошень на території СТ «Енергетик».
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність оплати позивачеві вартості насаджень при виключенні із товариства не є підставою для скасування оспорюваного рішення. Колегія суді звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернення до адміністрації СТ «Енергетик» для вирішення цього питання, а також безпосередньо до суду.
Враховуючи правильність викладених вище висновків суду першої інстанції, на яких ґрунтується і відмова суду у позові про повернення позивачеві земельної ділянки, колегія суддів погоджується і з висновком суду щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання незаконним та скасувати рішення правління від 3 серпня 2004 року в частині надання земельної ділянки ОСОБА_5 Зазначене рішення правління не стосується прав та обов’язків ОСОБА_4 за доведеності законності рішення про припинення його членства у СТ «Енергетик».
Твердження апеляційної скарги щодо безпідставного посилання суду на статтю 98 Цивільного кодексу України відхиляються колегією суддів, оскільки положення глави 7 цього Кодексу встановлюють лише загальні положення про юридичні особи, у тому числі кооперативи. Судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було застосовано норм права, встановлених Цивільним кодексом України та які б суперечили положенням Закону України «Про кооперацію».
Не мають правового значення і доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду про навмисне ухилення позивача від оплати членських внесків. Обов’язок члена кооперативу зі сплати внесків не залежить від отримання чи неотримання учасником товариства відповідної вимоги, а невиконання цього обов’язку прямо передбачено законом в якості підстави для припинення членства у кооперативі.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 листопада 2007 року – залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 – ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді:
Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко