УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    7 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Сінані О.М.,

суддів М’ясоєдової Т.М.,

Даніла Н.М.,

                                           при  секретарі Строєвій Н.О.

за участю: позивача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 4 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до
ОСОБА_7, яка діє в інтересах та як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_8 про дострокове розірвання договору піднайму (найму) жилого приміщення із зобов’язанням зняття з реєстраційного обліку, треті особи: Сімферопольське РВ ГУ МВС України в АР Крим в особі відділу по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, Управління у справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації,    

ВСТАНОВИЛА:

             ОСОБА_5 звернулася до  суду з позовом до ОСОБА_7, яка діє в інтересах та як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 про дострокове розірвання договору піднайму (найму) жилого приміщення із зобов’язанням зняття з реєстраційного обліку.  

            Позовні  вимоги  мотивовані  тим, що відповідач за договором піднайму (найму) зареєстрована у АДРЕСА_1, яка належить позивачу,  проте на даній жилій площі не проживає та комунальні послуги не систематично сплачує.

            Рішенням Сімферопольського районного суду АР  Крим від 4 жовтня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено.

            Розірвано договір піднайму (найму) приміщення у вигляді окремої кімнати площею 11,2 кв.м в квартирі АДРЕСА_1, укладений безстроково між ОСОБА_5 і ОСОБА_7 та зареєстрований 16.01.2007 року за №11. Зобов’язано відповідача знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у справі в сумі 45,50 грн.

           Не погодившись з вказаним  рішенням відповідач ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій   просить рішення  суду  першої  інстанції  скасувати  та  ухвалити нове рішення, яким  відмовити у задоволені позову ОСОБА_5 повністю, посилаючись на порушення  судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд при вирішенні спору неправильно застосував положення Житлового кодексу УРСР, оскільки підлягали застосуванню положення статей 810-826 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення позивача та її представника ОСОБА_6, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі вимог частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 4 ст. 168 Житлового кодексу України договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено судом і вбачається із матеріалів справи, позивачка ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2006 року є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7, 8). Між ОСОБА_5 та її онукою ОСОБА_7 16 січня 2007 року укладений безстроковий договір піднайму (найму) житлового приміщення, а саме: кімнати площею 11,2 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Відповідачка ОСОБА_7 зареєстрована у квартирі за вищевказаною адресою (а.с. 27).

9 лютого 2010 року позивачка через приватного нотаріуса направила на адресу відповідачки заяву про одностороннє розірвання договору піднайму (найму) житлового приміщення і звільнення квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11), після чого відповідачка звільнила займану квартиру.

Із акту, затвердженого Шкільненським сільським головою, слідує, що відповідачка ОСОБА_7 з неповнолітньою дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у спірній квартирі не проживає з листопада 2007 року по травень 2009 року, особисті речі відсутні а.с. 12).

Згідно довідки ПП «Супутник сервіс плюс» від 20.08.2010 року оплату комунальних послуг квартири АДРЕСА_1 здійснює позивачка ОСОБА_5 (а.с. 41).

За правилами ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.    

З урахуванням того, що ОСОБА_7 не надала місцевому суду будь-яких допустимих доказів, які б свідчили про те, що вона згідно договору піднайму (найму) систематично оплачує комунальні послуги і проживає у спірній  квартирі, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_5 про розірвання безстрокового договору піднайму (найму) житлового приміщення і зобов’язав відповідачку знятися з реєстраційного обліку за цією адресою.

Додаткових доказів, які б спростовували правильність зроблених судом висновків відповідачем апеляційному суду не надано.

Доводи апелянта про те, що вирішуючи суперечку, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права безпідставні, оскільки із змісту укладеного сторонами 16.01.2007 року договору слідує, що при його оформленні були застосовані норми саме Житлового кодексу УРСР (а.с. 10).

Вирішуючи суперечку, суд повно і всебічно з’ясував обставини справи, наданим позивачем доказам на обґрунтування своїх вимог, місцевий суд дав належну оцінку в рішенні згідно вимог ст. 212 ЦПК України.

Зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи, ґрунтуються на доказах, яким дано правильну оцінку, тому колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не містять правових підстав для скасування рішення, оскільки суд об’єктивно підійшов до вирішення спору, ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права і правові підстави для його скасування або зміни відсутні.    

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_7  відхилити.

 Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 4 жовтня 2010 року залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку   протягом  двадцяти   днів.  

Судді:  

Сінані О.М.                     М’ясоєдова Т.М.             Даніла Н.М.