АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1528-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Цветков О.Я.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Кустової І.В.,

суддів                 Притуленко О.В.,

Ломанової Л.О.

при секретарі             Короткові Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – перша Керченська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 серпня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім’єю з ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу не менш ніж п’ять років до дня його смерті та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом.

Вимоги позову мотивувала тим, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_8, який помер НОМЕР_1 року. Вона проживала однією сім’єю із спадкодавцем ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу з січня 2001 року до дня його смерті, а тому вважає себе спадкоємцем четвертої черги. Вона фактично прийняла спадщину у вигляді вказаної квартири, оскільки залишилася проживати у даній квартирі, несла витрати на її утримання та обслуговування.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 04 серпня 2010 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення та ухвалити нове - по суті позовних вимог.

Так у скарзі йдеться про те, що у суді першої інстанції не заперечувався факт сумісного проживання позивача та ОСОБА_8 з жовтня 2002 року, а після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 позивачка до нотаріальної контори для прийняття спадщини не зверталася.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та це не заперечується сторонами, квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_8, який помер НОМЕР_1 року.

07 листопада 2008 року ОСОБА_7 – брат спадкодавця ОСОБА_8 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом, після чого зареєстрував право власності на вказану квартиру.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки факт проживання позивача однією сім’єю з померлим ОСОБА_8 з початку 2001 року не доведений у встановленому порядку, крім того, позивач не може входити до числа спадкоємців четвертої черги з вказаних позивачкою підстав, у зв’язку з тим, що спадщина, після смерті ОСОБА_8, відкрилася через два роки після припинення її шлюбу з ОСОБА_6

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Як роз’яснено пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України  про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Зазначений п’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності цим Кодексом.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Згідно з частиною 1 статті 104 Сімейного кодексу України  шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів спільного проживання позивача з померлим ОСОБА_8 з початку 2001 року, та того, що вказані особи, у цей час були пов’язані спільним побутом та несли взаємні права та обов’язки.

Крім того, позивач з 28 серпня 1992 року до 28 серпня 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 (а.с. 71, 72). Відтак, спадщина відкрилася лише через дав роки після припинення шлюбу позивачки з ОСОБА_6

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову слід визнати обґрунтованим.

Довід апелянта про те, що після смерті свого чоловіка - ОСОБА_6 вона не зверталася до нотаріальної контори для прийняття спадщини не заслуговує на увагу, оскільки він не має правового значення для вирішення спору по суті позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги ОСОБА_4 та залишення без змін рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 серпня 2010 року.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1   частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

    І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова