АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1429-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Петрова Ю.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Кустової І.В.,
суддів Притуленко О.В.,
Ломанової Л.О.
при секретарі Короткові Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором оренди жилого приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди жилого приміщення та зменшення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором оренди жилого приміщення у розмірі 5300 грн. та за оплату електроенергії у сумі 215 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що 10 вересня 2008 року між сторонами укладений договір оренди жилого приміщення – квартири АДРЕСА_1 АР Крим. За умовами даного договору відповідач зобов’язався сплатити орендну плату за два місяця наперед, а потім щомісяця сплачувати по 1700 грн. Між тим, ОСОБА_5 сплатив тільки 3200 грн. за два місяця проживання, а виселився у лютому 2009 року. Крім того, відповідач не оплатив рахунок за користування електричною енергією.
У січні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання угоди – договору оренди недійсним, зарахування сплачених ним коштів у рахунок плати за проживання з 10 вересня 2008 року по 20 листопада 2008 року та комунальних платежів.
Вимоги зустрічного позову мотивовані відсутністю у позивача права укладати договір оренди, оскільки він не є власником квартири, про що ОСОБА_4 замовчено при укладенні договору, а також тим, що ОСОБА_5 виїхав з квартири в листопаді 2008 року, орендувавши іншу квартиру.
Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року у зустрічному позові ОСОБА_5 відмовлено, а позов ОСОБА_4 задоволений частково – стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 недоплачену орендну плату за період з 10 листопада 2008 року по 23 листопада 2008 року в розмірі 736, 58 грн. та проведено взаємозарахування оплати комунальних послуг.
Додатковим рішенням суду від 20 серпня 2010 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення.
Так у скарзі йдеться про те, що поза увагою суду залишилась обставина проживання відповідача у його квартирі у грудні 2008 року та в січні 2009 року, оскільки судом безпідставно відхилено клопотання позивача про допит свідків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання договору оренди жилого приміщення недійсним та наявності заборгованості за період фактичного проживання ОСОБА_5 у орендованій квартирі.
Рішення суду оскаржується ОСОБА_4 тільки в частині незгоди позивача з встановленим судом періодом проживання відповідача у вказаній квартирі, та визначеним у зв’язку з цим розміром заборгованості за договором оренди.
Відповідно до вимог частини 1 статті 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір оренди жилого приміщення – квартири АДРЕСА_1 строком на шість місяців – до 10 березня 2009 року. Орендна плата по цьому договору складала 1700 грн. на місяць, за два перших місяця ОСОБА_5 сплачено 3200 грн. (а.с.7). 23 листопада 2008 року ОСОБА_5 виїхав зі спірної квартири, орендувавши іншу (а.с.29).
Доказів того, що ОСОБА_5 після 23 листопада 2008 року продовжував користуватися квартирою, орендованою у ОСОБА_4, матеріали справи не містять.
Судом першої інстанції ці обставини ретельно перевірені та зроблено перерахунок недоплаченої ОСОБА_5 орендної плати за час фактичного користування житлом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо часткової обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4
Довід апелянта щодо безпідставного відхилення судом першої інстанції клопотання позивача про допит свідків не підтверджено матеріалами справи, оскільки таке клопотання у суді першої інстанції ОСОБА_4 не заявлялося, а його клопотання щодо долучення до справи письмових показань свідків та відкладення розгляду справи вирішено судом відповідно до вимог статті 168 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням вимог статей 58, 59 цього Кодексу щодо належності та допустимості доказів (журнали судових засідань - а.с.30,35,39).
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, встановлені судом обставини, що мають значення для справи, доведені та повно з’ясовані, а підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.
Тому, відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді
І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова