Судове рішення #12502171

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Справа № 22-ц-1429-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Петрова Ю.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Кустової І.В.,

суддів                 Притуленко О.В.,

Ломанової Л.О.

при секретарі             Короткові Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором оренди жилого приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди жилого приміщення та зменшення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором оренди жилого приміщення у розмірі 5300 грн. та за оплату електроенергії у сумі 215 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що 10 вересня 2008 року між сторонами укладений договір оренди жилого приміщення – квартири АДРЕСА_1 АР Крим. За умовами даного договору відповідач зобов’язався сплатити орендну плату за два місяця наперед, а потім щомісяця сплачувати по 1700 грн. Між тим, ОСОБА_5 сплатив тільки 3200 грн. за два місяця проживання, а виселився у лютому 2009 року. Крім того, відповідач не оплатив рахунок за користування електричною енергією.

У січні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання угоди – договору оренди недійсним, зарахування сплачених ним коштів у рахунок плати за проживання з 10 вересня 2008 року по 20 листопада 2008 року та комунальних платежів.  

Вимоги зустрічного позову мотивовані відсутністю у  позивача права укладати договір оренди, оскільки він не є  власником квартири, про що ОСОБА_4 замовчено при укладенні договору, а також тим, що ОСОБА_5 виїхав з квартири в листопаді 2008 року, орендувавши іншу квартиру.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року у зустрічному позові ОСОБА_5 відмовлено, а позов ОСОБА_4 задоволений частково – стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 недоплачену орендну плату за період з 10 листопада 2008 року по 23 листопада 2008 року в розмірі 736, 58 грн. та проведено взаємозарахування оплати комунальних послуг.

Додатковим рішенням суду від 20 серпня 2010 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення.

Так у скарзі йдеться про те, що поза увагою суду залишилась обставина проживання відповідача  у  його квартирі у грудні 2008 року та в січні 2009 року, оскільки судом безпідставно відхилено клопотання позивача про допит свідків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання  договору оренди жилого приміщення недійсним та наявності заборгованості за період фактичного проживання   ОСОБА_5    у орендованій квартирі.

Рішення суду оскаржується ОСОБА_4   тільки в частині незгоди позивача з встановленим судом періодом проживання   відповідача    у вказаній квартирі, та визначеним у зв’язку з цим розміром заборгованості за договором оренди.

Відповідно до вимог частини 1 статті 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Судом першої інстанції встановлено, що  10 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 укладено договір оренди жилого приміщення – квартири АДРЕСА_1 строком на шість місяців – до 10 березня 2009 року.  Орендна плата по цьому договору складала 1700 грн. на місяць, за два перших місяця ОСОБА_5 сплачено 3200 грн. (а.с.7).   23 листопада 2008 року ОСОБА_5 виїхав зі спірної квартири, орендувавши іншу (а.с.29).

Доказів того, що ОСОБА_5 після 23 листопада 2008 року продовжував користуватися квартирою, орендованою у ОСОБА_4, матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції ці обставини ретельно перевірені та зроблено  перерахунок недоплаченої  ОСОБА_5 орендної плати за час фактичного користування житлом.

Колегія суддів погоджується з  висновком суду щодо часткової обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4

Довід апелянта щодо безпідставного відхилення судом першої інстанції клопотання позивача про допит свідків не підтверджено матеріалами справи, оскільки  таке клопотання  у суді першої інстанції ОСОБА_4 не заявлялося, а його клопотання щодо долучення до справи письмових показань свідків та відкладення розгляду справи вирішено судом відповідно до вимог статті 168  Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням вимог статей 58, 59 цього Кодексу щодо належності та допустимості доказів (журнали судових засідань - а.с.30,35,39).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, встановлені судом обставини, що мають значення для справи, доведені та повно з’ясовані, а підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.

Тому, відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1   частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

    І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація