АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1453-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Кисельов Є.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Кустової І.В.,
суддів Притуленко О.В.,
Ломанової Л.О.
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус», Керченської міської ради АР Крим, Державного підприємства «Запоріжська регіональна технічна інспекція міського електротранспорту», третя особа – ОСОБА_5, про відшкодування майнової і моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус» – Мочалової Оксани Олександрівни на рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус» (далі –ККВП «Керчтролейбус»), Керченської міської ради АР Крим, Державного підприємства «Запоріжська регіональна технічна інспекція міського електротранспорту» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вимоги позову мотивовані тим, що 11 березня 2009 року водій тролейбуса ЮМЗ Т2-09 № 003 ОСОБА_5, приблизно о 16 годині, порушила правила дорожнього руху, у наслідок чого сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій автомобіль, належний позивачу, зазнав пошкодження, а ОСОБА_4 - матеріальних збитків.
Крім того, у наслідок вказаної ДТП, позивач понесла додаткові витрати у сумі 250 грн. - на евакуацію транспортного засобу, 1000 грн. - на проведення автотоварознавчої експертизи, 120 грн. - на діагностику автомобіля та 3014 грн. - на стоянку та зберігання автомобіля. Вказані суми визначені з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
У наслідок ДТП позивач також зазнала моральної шкоди, яка полягає у додаванні нею додаткових зусиль для організації свого життя.
Посилаючись на зазначене, позивач просила стягнути з відповідача ККВП «Керчтролейбус» на її користь матеріальну шкоду в сумі 65 147, 50 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 29 липня 2010 року позов задоволений частково – стягнуто з відповідача ККВП «Керчтролейбус» на користь позивача матеріальну шкоду у сумі 49 602, 27 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В решті позову відмовлено.
На вказане судове рішення представник ККВП «Керчтролейбус» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так у скарзі йдеться про те, що судова автотехнічна експертиза, яка проведена по адміністративній справі відносно водія ОСОБА_5, має математичні протиріччя та не враховує вину ОСОБА_7 у скоєнні ДТП; суд безпідставно відхилив клопотання про призначення повторної судової автотехнічної експертизи для встановлення причинного зв’язку між порушенням ОСОБА_7 правил обгону та ДТП; судом не врахована відсутність у справі доказів реальних затрат на проведення ремонту автомобіля позивача та не встановлено залишкову вартість автомобілю, яка значно менше вартості його відновлюваного ремонту; факт спричинення позивачу моральної шкоди матеріалами справи не підтверджено.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності оскаржуваного рішення та просить апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір та покладаючи на ККВП «Керчтролейбус» цивільно-правову відповідальність щодо відшкодування матеріальних збитків у розмірі 49 602, 27 грн. та моральної шкоди у сумі 1000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказана ДТП відбулася з вини ОСОБА_5, яка керувала тролейбусом та знаходиться у трудових відносинах з ККВП «Керчтролейбус».
Відповідно до положень частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2009 року о 16 годині на вул. Свердлова у м. Керчі АР Крим відбулася дорожня транспортна пригода за участю тролейбуса ЮМЗ Т2-09 № 003, належного на праві повного господарського ведення ККВП «Керчтролейбус», під керуванням водія ОСОБА_5, та автомобіля ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1, належного позивачу на праві власності, під керуванням водія ОСОБА_7
Вина водія ОСОБА_5 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Керченського міського суду від 28 квітня 2009 року по справі № 3 – 780/2009 р, зміненою постановою Апеляційного суду АР Крим від 02 червня 2009 року тільки з підстав неспівмірності призначеного покарання обставинам ДТП (а.с.10,11).
З матеріалів справи вбачається, що водія автомобіля ГАЗ – 2705 ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 14.6 Правил дорожнього руху України (обгін на перехресті), яке він скоїв 11 березня 2009 року о 15 годині 50 хвилин на перехресті вул. Свердлова та пр.В.Боспорський у м. Керчі АР Крим (а.с. 216-217).
Ці події передували відбуттю ДТП (а.с. 165).
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 815 від 23 квітня 2009 року, проведеної по адміністративній справі №3 -780/2009 рік про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення в діях водія автомобіля ГАЗ – 2705 ОСОБА_7 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається, він не мав технічної можливості запобігти зіткненню з тролейбусом.
Зі змісту постанови суду від 28 квітня 2009 року та мотивувальної частини експертизи № 815 від 23 квітня 2009 року вбачається, що висновок щодо наявності вини ОСОБА_5 зроблено з урахуванням як її пояснень щодо обставин ДТП, так й пояснень ОСОБА_7
Вказані обставини суд першої інстанції врахував та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної судової автотехнічної експертизи.
Звертаючи увагу на відсутність вини ОСОБА_7 у скоєнні ДТП, колегія суддів не може погодитися з твердженням апеляційної скарги про помилкове неврахування судом вини ОСОБА_7 при визначенні розміру відшкодування спричиненої позивачці майнової шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що розмір збитків визначений судом на підставі висновків судової автотоварознавчої експертизи № 2438 від 26 листопада 2009 року, відповідно до якої вартість відновлюваного ремонту автомобіля ГАЗ 2705 складає 49 352 грн. 27 коп.(а.с.76-89).
Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на неспівмірність стягнутої з відповідача на підставі вказаної експертизи суми відновлюваного ремонту та остаточної вартості пошкодженого автомобіля, оскільки вартість цього ремонту розрахована експертом відповідно до пункту 8.5.2 «ОСОБА_7 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» № 1074/8395 від 24 листопада 2003 року.
Підстав вважати, що висновки експертизи є необґрунтованими або такими, що суперечать іншим матеріалам справи, або викликають сумнів в їх правильності, колегія суддів не вбачає. Доводи, якими обґрунтовано клопотання про призначення повторної експертизи, також не надають підстав для визнання необґрунтованими висновків експертизи.
Наявний у справі звіт № 26 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ГАЗ – 2705 від 15 травня 2009 року не може бути визнаний належним доказом, оскільки його зроблено за заявою потерпілої сторони, а особа, що його проводила не була попереджена про кримінальну відповідальність.
Посилання апелянта на передчасність стягнення з нього вартості відновлюванного ремонту автомобіля у зв’язку з відсутністю реальних витрат позивача на його проведення не засновано на правових нормах, тому не може бути прийнято до уваги.
З вимог частини 1 статті 1167 цього Кодексу випливає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Звертаючи увагу на доведеність вини водія тролейбуса ОСОБА_5 у скоєнні ДТП, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність вимог позивачки щодо відшкодування спричинених їй моральних страждань. Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн., на думку колегії суддів, відповідає обставинам її спричинення та є достатньою компенсацією незручностей, які зазнала позивачка внаслідок пошкодження її транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги в частині недоведеності цих позивних вимог на увагу не заслуговують.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а підстав для його скасування апеляційна скарга не містить, тому, відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус» – Мочалової Оксани Олександрівни відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді
І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова