РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Руснак А.П.
Суддів: Адаменко О.Г.
Кірюхіної М.А.
При секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання шлюбу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
25 травня 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого 10 жовтня 2009 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до актового запису № 514.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка – ОСОБА_8 вона залишилась проживати з його батьками - ОСОБА_7 і ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1. Після смерті свекра і свекрухи вона стала основним наймачем вказаної квартири. Разом з нею в квартирі зареєстровані її неповнолітні діти ОСОБА_9 і ОСОБА_10 У березні 2010 року ОСОБА_6 звернулась до неї з позовом про визнання за нею права користування цією ж квартирою, посилаючи на те, що вона є дружиною її померлого свекра - ОСОБА_7 Проте шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 має бути визнаний недійсним на підставі п. 2 частини 1 ст. 41 СК України, оскільки вони є дядьком і племінницею.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним шлюб, зареєстрований 10 жовтня 2009 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 відповідно до актового запису № 514.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд не врахував, що вони з ОСОБА_7 проживали однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_1 з 2006 року, а у 2009 році вирішили свої відносини оформити шляхом реєстрації шлюбу, не зважаючи на те, що були між собою родичами.
Крім того, позивач не є особою, яка відповідно до ст. 42 СК України має право на звернення до суду з даним позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 є рідним братом матері ОСОБА_6 – ОСОБА_12, тобто є між собою дядьком і племінницею. У шлюбі ОСОБА_7 і ОСОБА_6 перебували незначний час і проживали разом з метою здійснення ОСОБА_6 догляду за ОСОБА_7, а тому відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 41 СК України шлюб між ними може бути визнаний недійсним.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи і зроблений з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до частини 3 ст. 26 СК України у шлюбі між собою не можуть перебувати рідні дядько та племінниця.
Згідно з вимогами пункту 2 ч.1ст. 41 СК України шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований між дядьком та племінницею.
Частиною 2 ст. 41 СК України передбачено, що при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 42 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Частиною 4 ст. 45 СК України передбачено, що особа, яка поселилась у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання в ньому і може бути виселена.
Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_5 посилалась на те, що реєстрацією шлюбу між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 порушені її житлові права, оскільки ОСОБА_6 в даний час пред’явила до неї позов про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1, наймачем якої вона є після смерті ОСОБА_7
З матеріалів справи вбачається, що на момент реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 ОСОБА_7 був наймачем квартири АДРЕСА_1. Разом з ним в цій квартирі були зареєстровані позивач ОСОБА_5 і її неповнолітні діти - ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 особовий рахунок на квартиру на підставі рішення виконкому Київської районної ради м. Сімферополя № 43/2 від 23.03.2010 року був переоформлений на ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_6 в даній квартирі в установленому законом порядку не зареєстрована.
Таким чином, ОСОБА_6 за життя ОСОБА_7 не була в установленому законом порядку вселена в спірну квартиру з дотриманням вимог ст. 65 ЖК України. Отже не може вважатися такою, що поселилася в це жиле приміщення у зв’язку з реєстрацією шлюбу.
За таких обставин реєстрація шлюбу між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не порушує житлових прав ОСОБА_5
Будь-яких інших доводів про порушення реєстрацією шлюбу між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 її прав позивач не навела.
За таких обставин ОСОБА_5 не може вважатися особою, якій законом надано право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, а тому суд безпідставно задовольнив її позов.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі с. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 41 грн. 25 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктами 3, 4 частини 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання шлюбу недійсним відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на відшкодування судових витрат 41 грн. 25 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: