АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-3-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Лісовська В.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді Авраміді Т.С. ,
Суддів: Притуленко О.В.,
Кустової І.В.,
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», Судацької міської ради АР Крим, третя особа – ОСОБА_7, Судацьке управління земельних ресурсів про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою третьої особи – ОСОБА_7 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 27 червня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Перспектива», Судацької міської ради АР Крим, треті особи – ОСОБА_7, Судацьке управління земельних ресурсів про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що з боку відповідача ТОВ «Перспектива» порушено її право на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, оскільки на суміжній межи земельної ділянки збудовані будівлі, належні ТОВ «Перспектива» з порушенням будівельно-технічних норм, у наслідок чого захоплена земельна ділянка площею 18 кв.м. та стікання природних вод з них відбувається у її двір.
На підставі викладеного ОСОБА_6, з урахуванням доповнення позовних вимог, просила визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, який виданий ТОВ «Перспектива» 10 лютого 2000 року та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу будівель, збудованих ТОВ «Перспектива» на суміжній межи земельних ділянок, та приведення сторін в положення до існування договору, укладеного 28 травня 1999 року.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 27 червня 2008 року позов задоволено частково: усунуто перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянки яка розташована по АДРЕСА_1, площею 6 кв.м., по суміжній межі землекористування між домоволодінням № 3 та АДРЕСА_1, шляхом демонтажу забору із каміння – ракушняка довжиною 22,86 м., висотою 3,2 м., прибудови літ. «а», 13 листів шиферу над навісом літ. «Г» у домоволодінні АДРЕСА_2, які належать ТОВ «Перспектива»; зобов’язано ТОВ «Перспектива» для демонтажу прибудови літ. «а» скласти проектну документацію, для прийняття заходів, з метою укріплення конструкції основної будівлі літ. «А». Витрати по демонтажу вказаних будівель покладено на ТОВ «Перспектива». В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування обставин, які мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог.
В якості доводів апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення прав позивача, оскільки у ОСОБА_6 відсутні правовстановлюючи документи на земельні ділянку, а тому відповідно до положень ЗК України вона не має права на спірну земельну ділянку. Також апелянт вказує, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що демонтаж належних товариству об’єктів порушує право власності ТОВ «Перспектива» на вищезазначені будівлі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Перспектива», обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями норм ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України особа вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 є власником частки домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 28 листопада 1997 року, яке набрало законної сили, визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, виділено у користування ОСОБА_6 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 462 кв.м., яка на схематичному плані зазначена червоним кольором (а.с.74-76 т.1).
Користувачем земельною ділянкою по АДРЕСА_2 площею 0,4631 га, на підставі державного акту про постійне користування земельною ділянкою, та власником розташованих на неї нежилих будівель є ТОВ «Перспектива» (а.с.263,264,576-600 т.1).
Згідно матеріалів справи, суміжним землекористувачем ТОВ «Перспектива» є позивач ОСОБА_6
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що встановивши частину забору з каміння – ракушняка на земельній ділянцці площею 6 кв.м., користувачем якої є ОСОБА_6, ТОВ «Перспектива» створила перешкоди у користуванні позивачем зазначеної частини земельної ділянки. Крім того, упритул до суміжної межі землекористування між домоволодіннями № 5 та АДРЕСА_2 розташовані будівлі, належні ТОВ «Перспектива» а саме: прибудова літ. «а» до адміністративної будівлі літ. «А» та навіс літ. «Г», скат покрівель з вищезазначених будівель здійснений в бік домоволодіння ОСОБА_6, що не відповідає п. 3.25 ДБН 360-92.
Колегія суддів не може повністю погодитися з вищезазначеним висновком суду, виходячи з такого.
Зазначеного висновку суд першої інстанції дійшов на підставі висновку судово-будівельної експертизи № 2931 від 22 листопада 2006 року та додаткової будівельно-технічної експертизи №2055 від 30 січня 2008 року.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №2932 від 22 листопаду 2006 року частина огорожі з каміння ракушняка ТОВ «Перспектива» встановлена на земельній ділянці ОСОБА_6, тобто зайнято приблизно 6 кв.м. земельної ділянки. Упритул до земельної ділянки позивачки розташовані будівлі ТОВ «Перспектива»: прибудова літ «а» до адміністративної будівлі літ. «А», навіс літ «Г»; при цьому схил покрівлі зазначених будівель здійснений у бік двору позивачки (а.с. 306-310).
Відповідно до висновку додаткової будівельно-технічної експертизи №2055 від 30 січня 2008 року для усунення перешкод у користування ОСОБА_6 земельною ділянкою необхідно демонтувати встановлену ТОВ «Перспектива» огорожу, а також прибудову літ «а» до адміністративної будівлі літ. «А», частину навісу літ «Г» (а.с.375-377 );
Висновку про те, що частина огорожі з каміння ракушняка ТОВ «Перспектива» встановлена на земельній ділянці ОСОБА_6, тобто зайнято приблизно 6 кв.м. земельної ділянки, експерт дійшов лише на підставі досліджень промірів обмеженої частини земельної ділянки ТОВ «Перспектива». Межа земельних ділянок позивачки та вказаного відповідача має складну конфігурацію, а експертом фактично проміряна лише відстань від точки 3 до точки 1 і зроблений висновок про порушення ТОВ «Перспектива» меж земельної ділянки позивачки. При цьому експерт не дослідив на якої відстані від точки 18 відповідач захопив земельну ділянку позивачки, збудувавши споруди. Висновок експерту також зроблений без врахування меж земельної ділянки, якою позивачка фактично користується та переданої їй у користування за рішенням суду (а.с. 306-348).
Висновку про необхідність демонтажу будівель відповідача експерт дійшов без з’ясування чи були при будівництві прибудови літ «а» зачеплені несучі конструкції будівлі літ. «А» (а.с. 375-377).
Не врахувавши ці обставини, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника ТОВ «Перспектива» про проведення повторно будівельно-технічну експертизу з метою з’ясування фактичних обставин справи.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 10 листопада 2009 року призначено будівельно-технічну експертизу з залученням до участі у проведенні експертизи експерта в галузі геодезії.
Згідно висновку комісійної комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 2981 від 1 червня 2010 року (а.с.16-47 т.2) площа земельної ділянки ТОВ «Перспектива» складає 4631,92 кв.м., що на 0,92 кв.м. більш площі вказаної у державному акті; забір та навіс літ. «а» за межі зазначені у державному акті не виступають; по лінії межі точок 35-18 згідно плану встановлених меж до державного акту, частина земельної ділянки площею 0,92 кв.м. ТОВ «Перспектива» накладається на земельну ділянку позивача. Площа накладення становить 0,92 кв..м; Накладення сталося внаслідок будівництва ТОВ «Перспектива» навісу літ. «Г». Також проведеною експертизою встановлено, що з крівлі будівель ТОВ «Перспектива» мається організований водостік з пластикових труб, що перешкоджає проникненню вологи на сусідню ділянку, тобто не створює перешкоди у її користуванні.
Зазначені висновки експертів узгоджуються з іншими матеріалами справи, зроблені з дотриманням вимог закону та свідчать про те, що обраний судом першої інстанції спосіб усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (шляхом демонтажу забору із каміння – ракушняка довжиною 22,86 м., висотою 3,2 м., прибудови літ. «а», 13 листів шиферу над навісом літ. «Г» у домоволодінні АДРЕСА_2, які належать ТОВ «Перспектива») не є адекватним та співмірним змісту порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, частина огорожі навісу літ. «Г», належна ТОВ «Перспектива» розташована на земельній ділянці площею 0,92 кв.м, користувачем якої є ОСОБА_6. Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав ОСОБА_6 як користувача земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
При цьому зі змісту ст.16 ЦК України та вищенаведеної статті ЗК України випливає, що спосіб захисту прав повинен відповідати характеру правопорушення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що права позивачки підлягають захисту шляхом зобов’язання ТОВ «Перспектива» усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом знесення частини стіни огорожі навісу літ. «Г», яка належить ТОВ «Перспектива» площею 0,92 кв.м., згідно додатку №1 до висновку комісійної комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 2981 від 1 червня 2010 року (а.с.21 т.2).
Висновок комісійної комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 2981 від 1 червня 2010 року про недоцільність зносу частини стіни огорожі навісу літ. «Г», належного ТОВ «Перспектива» колегія суддів не бере до уваги, оскільки вирішення цього питання не входить до компетенції експертів.
Виходячи зі змісту ст.ст. 13,14,41,55 Конституції України відсутність у особи документа, який посвідчує його право власності чи користування земельною ділянкою не може бути підставою для відмови особі у судовому захисту таких прав, яке виникло відповідно до закону, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що права ОСОБА_6 не підлягають захисту є неспроможними.
З урахуванням положень ч.2 ст.152 ЗК України колегія суддів вважає також необґрунтованими доводи апелянта про те, що зобов’язання знести будь-які споруди ТОВ «Перспектива» є порушенням його права власності, оскільки як встановлено частина огорожі навісу літ. «Г», збудована за межами земельної ділянки, відведеної для цієї мети ТОВ «Перспектива», користувачем якої є ОСОБА_6
Виходячи з того, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи і це призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою підлягає зміні підставі п. 1ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись, статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 27 червня 2008 року – задовольнити частково.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 27 червня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 6 кв.м. шляхом зобов’язання ТОВ «Перспектива» демонтувати забір із каміння – ракушняка довжиною 22,86 м., висотою 3,2 м., прибудову літ. «а», 13 листів шиферу над навісом літ. «Г» у домоволодінні АДРЕСА_2, скласти проектну документацію для демонтажу літ «а», покладення на ТОВ «Перспектива витрат по демонтажу вказаних будівель змінити.
Зазначити, що вказані вимоги ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню – шляхом зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою площею 0,92 кв.м. по АДРЕСА_1, шляхом знесення за рахунок ТОВ «Перспектива» частини стіни огорожі навісу літ. «Г» по АДРЕСА_2 згідно додатку №1 до висновку комісійної комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 2981 від 01 червня 2010 року.
В решті рішення Судацького міського суду АР Крим від 27 червня 2008 року – залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: