УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Руснак А.П.
Суддів: Адаменко О.Г.
Кірюхіної М.А.
При секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 і неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа - виконавчий комітет Євпаторійської міської ради як орган опіки та піклування, про вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
28 травня 2010 року ОСОБА_5, діючи в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8, в якому просить вселити її з двома неповнолітніми дітьми в квартиру АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 13 січня 2006 року по 26 січня 2010 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. 14 квітня 2010 року ОСОБА_8 на підставі рішення виконкому Євпаторійської міської ради № 59 від 15 січня 2010 року отримав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім’ю з трьох осіб, а саме: ОСОБА_8, неповнолітній ОСОБА_6 і неповнолітня ОСОБА_7 Проте, ОСОБА_8 перешкоджає неповнолітнім дітям вселитися в квартиру, тим самим порушуючи їх права.
Третя особа у справі – виконавчий комітет Євпаторійської міської ради як орган опіки та піклування.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Вселено ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартиру АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.
ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити нове рішення, яким вселити в квартиру АДРЕСА_1 крім її неповнолітніх дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_6 - її, а також її третю неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_9.
При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема вказує, що суд, вселивши в квартиру лише двох її неповнолітніх дітей, залишив без уваги той факт, що вона має ще одну неповнолітню дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, і що відповідно до закону, як мати, має право на проживання разом зі всіма своїми дітьми.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 в частині вселення неповнолітніх дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1, суд виходив з того, що вони мають право на проживання в цій квартирі, оскільки включені в ордер, виданий на неї відповідачу, але останній їм перешкоджає у цьому.
В цій частині рішення не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Відмовляючи у задоволенні позову про вселення до спірної квартири позивача ОСОБА_5, суд виходив з того, що вона в ордер на спірну квартиру не включена, має інше житло, в якому зареєстрована і проживає.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини 1 ст. 58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
З матеріалів справи вбачається, що в ордер на квартиру АДРЕСА_1, виданий 14 квітня 2010 року ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 59 від 15.01.2010 року, включені крім самого ОСОБА_8 неповнолітні діти ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Мати дітей – ОСОБА_5 до складу сім’ї, на яку виданий ордер, не включена, зареєстрована і проживає в квартирі АДРЕСА_2, а тому права на вселення в спірну квартиру відповідно до ст. 58 ЖК України не має.
Відповідно до частини 1 ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Отже, вселення ОСОБА_5 до спірної квартири разом з дітьми можливе лише за наявності згоди ОСОБА_8, але він проти цього заперечує.
Відповідно до частини 4 ст. 229 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
Оскільки ОСОБА_5 проживає окремо, а діти отримали жиле приміщення разом з батьком, то бажання матері проживати разом з дітьми може бути реалізоване лише шляхом вселення дітей до неї, а не її до дітей без згоди батька.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_5 про вселення її в спірну квартиру разом з дітьми.
Доводи ОСОБА_5 про те, що суд не вселив у спірну квартиру її третю дитину, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі вимоги позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявляла.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: