АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді Іщенка В.І.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах Ленінської районної державної адміністрації АР Крим до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району АР Крим на ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
22 липня 2010 року прокурор Ленінського району АР Крим звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 5га, у розмірі 6334 грн. 40 коп.
Ухвалою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року провадження у справі за позовом прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах Ленінської районної державної адміністрації АР Крим до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків було закрито.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України на Ленінську державну районну адміністрацію, як орган виконавчої влади, покладені повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів, а тому відповідно до статей 3, 17 КАС України вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень.
Прокурор Ленінського району АР Крим не погодився з ухвалою суду та подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального закону, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначив, що заявлені вимоги про стягнення матеріального збитку внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки і предметом спору є цивільні правовідносини з відшкодування шкоди, і спір не відноситься до сфери публічно-правових відносин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З ч.1 ст.15 ЦПК України вбачається, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
З позовної заяви вбачається, що прокурор Ленінського району АР Крим в інтересах позивача Ленінської районної державної адміністрації АР Крим звернувся з вимогою про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем ОСОБА_3 і суд помилково послався на положення статей 3, 17 КАС України і закрив провадження по справі, оскільки даний спір не є публічно-правовим.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи ухвалу суду першої інстанції неправильною, необґрунтованою та такою, що ухвалена без дотриманням вимог норм процесуального права, без урахування усіх суттєвих обставин у справі та надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися прокурором і вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора Ленінського району АР Крим та скасування оскаржуваного ним судового рішення і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 311, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району АР Крим на ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає на підставі статті 324 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді