АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

     Справа № 22-ц-1745-Ф/10 Г   Головуючий суду першої інстанції      Буйлова С.Л.

С   Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції       Авраміді Т.С.

УХВАЛА

9 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді А  Авраміді Т.С.

Суддів:     Моісеєнко Т.І.,

     Полянської В.О.,

при секретарі Д  Джан Е.Е.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом  П риватного акціонерного товариства «МТС Україна» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги зв’язку та договірної санкції,   за апеляційною скаргою ПАТ «МТС Україна» на ухвалу Ленінського районного суду  Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року представник ПАТ «МТС Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просив стягнути заборгованість за надані послуги мобільного зв’язку та безпровідного доступу до мережі Інтернет в сумі 1240грн.03коп. та штрафні санкції за договором у розмірі 1369грн.20коп., а всього 2609,23грн., також удові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду  Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2010 року позов ПАТ «МТС Україна» повернений  позивачу на підставі п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням представник ПАТ «МТС Україна» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Ленінського районного суду АР Крим.

В якості доводів апелянт зазначає, що постановляючи ухвалу по повернення позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявлені позовні вимоги складаються з вимог про стягнення  заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 1240грн.03коп. та стягнення суми договірної санкції в розмірі  1369грн.20коп., яка не є тотожною з індексом інфляції та 3% річних. Позовні вимоги взаємопов’язані між собою, окремий їх розгляд неможливий, тому висновок суду щодо застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 96 ЦПК України є помилковим, що виключає звернення позивача до суду з заявою про видачу судового наказу.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.  

  Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу на підставі п.6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ПАТ «МТС Україна»  про стягнення заборгованості за послуги зв’язку в сумі 2609 гривень 23 коп. подана без дотримання порядку, встановленого ч. 3 ст. 118 цього Кодексу, відповідно якої позовна заява щодо таких вимог  може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу мають бути додані до позовної заяви (ч. 6 ст. 119 ЦПК України).

З таким висновком не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Реалізація права на пред'явлення позову передбачає додержання особою, яка звертається до суду, певного процесуального порядку пред'явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Статтею 96 ЦПК України встановлений виключний перелік випадків за яких суд може видати судовий наказ.

Так, п унктом 3 частини 1 статті 96 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «МТС Україна» заявлені вимоги як про  стягнення заборгованості за  телекомунікаційні послуги (в сумі 1240грн.03коп.) так і суми договірної санкції (1369грн.20коп.), які  взаємопов’язані між собою і окремий їх розгляд не можливий, що виключає їх розгляд в порядку наказного провадження (п. 5 ст. 100 ЦПК України) та повернення позовної заяви на підставі п.6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Однак, суд  першої інстанції вищезазначені вимоги закону не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що заявлені позивачем вимоги, визначені у частині 1 ст.96 ЦПК України, що стало підставою для повернення позовної заяви з підстав не дотримання  позивачем порядку, встановленого ч. 3 ст. 118 цього Кодексу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі були порушені норми процесуального права, які привели до порушення порядку вирішення цього питання, що відповідно до ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст., 312, 314, 315  ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» – задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду  Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2010 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.

Судді: