АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсним рішення комісії Нижньогірського РЕМ, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
14 травня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Крименерго», в якому з урахуванням остаточних доповнень та уточнень, просила визнати недійсним рішення комісії Нижньогірського РЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергією у вигляді протоколу № 9 від 02 жовтня 2008 року та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 вересня 2008 року контролерами Нижньогірського РЕМ ВАТ «Крименерго», за місцем проживання позивача, був складений акт про порушення Правил користування електроенергією для населення №149165, в якому вказано, що споживач порушив ПКЕЕ шляхом штучного нуля, з метою без облікового споживання електроенергії. Позивач зазначає, що ніякого порушення виявлено не було, а в акті не вказано, що саме виявлено, яким шляхом було встановлено порушення ПКЕЕ, де саме був виявлений штучний нуль. Окрім того, вона не була присутня на засіданні комісії по розгляду ПКЕЕ, у зв'язку з чим не могла захистити свої права, а у жовтні 2008 року вона від Нижньогірського РЕМ отримала повідомлення з вимогою відшкодувати шкоду, спричинену порушенням ПКЕЕ у розмірі 8348 грн. 31 коп. Позивач вважає, що рішення комісії ґрунтувалося на недостовірних, помилкових даних наданих працівниками Нижньогірського РЕМ у вигляді акту Про порушення ПКЕЕ побутовим приладом №149165 від 15.09.2008 року, ухвалено з порушенням ПКЕЕ, не відповідає вимогам Методики визначення об'єму вартості електричної енергії неврахованої в результаті порушення Правил користування електричною енергією, внаслідок чого є недійсним.
Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 27 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено.
Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 не погодився з рішенням суду та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове рішенням, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального закону, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначає, що відповідно п.6.42 Правил користування електричною енергією від 31.07.1996 року №28, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді, проте суд в рішенні зазначив, що законодавством не передбачений такий спосіб захисту як оскарження рішення комісії Нижньогірського РЕМ, у зв'язку з чим виводи суду не відповідають нормам закону.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник ВАТ «Крименерго», посилаючись на неспроможність її доводів, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити та оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскарження факту складання акту, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено діючим законодавством, в якості способу захисту прав, оскільки такий акт не є актом нормативного характеру відносно позивача та за ним не можуть настати негативні наслідки.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
З позовної заяви випливає, що предметом спору є правомірність рішення комісії Нижньогірського РЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергією, складеного працівниками ВАТ «Крименерго».
Згідно зі ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту статей 11,15 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способом захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушників. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст..16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та протокол по розгляду вказаного акту, складені працівниками ВАТ «Крименерго», які діяли як посадові особи на підставі відповідних положень вказаних правил.
Таким чином, оскарження вказаних дій по складанню вказаних документів не встановлює для позивача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту прав.
Зазначені документи можуть бути визнані в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювалися дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема: при визнанні дій відповідача щодо припинення енергопостачання неправомірними та відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків, спричинених порушенням ПКЕЕ, при вирішенні яких суд зобов’язаний дати їм оцінку.
Проте, на час звернення позивача до суду і на час розгляду даної справи таких позовних вимог не було заявлено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, оскільки будь-яке право позивача порушено не було і тому захисту не підлягає. Зазначений позов пред’явлений до суду передчасно.
Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну право оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 та скасування оскаржуваного ним судового рішення.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2010 року відхилити.
Рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: