АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського риболовецького приватного підприємства «Аква», приватного підприємства «Алексєєв С.М.», треті особи – Ленінський районний відділ земельних ресурсів, приватний нотаріус Гриценко І.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
23 березня 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського риболовецького приватного підприємства «Аква» (далі – СР ПП «Аква»), приватного підприємства «Алексєєв С.М.» (далі – ПП «Алексєєв С.М.»), треті особи – Ленінський районний відділ земельних ресурсів, приватний нотаріус Гриценко І.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16 травня 2007 року нежилих приміщень, в частині продажу бетонної площадки «ІІ», загальною площею 1693кв.м.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником майна у вигляді бетонної площадки, що підтверджується рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 19 квітня 2005 року. В березні 2010 року їй стало відомо про укладення договору купівлі-продажу між Сільськогосподарським риболовецьким приватним підприємством «Аква» і приватним підприємством «Алексєєв С.М.», предметом якого у числі інших є бетонна площадка, яка належить їй відповідно до чинного законодавства, що порушує її право власності та перешкоджає вільно розпоряджатися цим майном, у зв'язку з чим, вона була вимушена звернутися до суду з відповідним позовом, за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 01 жовтня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено.
ОСОБА_5 не погодилася з рішенням суду та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального закону, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначила, що судом першої інстанції не надано належної оцінки документам, долученим до матеріалів справи, зокрема: рішенню Ленінського районного суду від 19.04.2005 року, ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 30.06.2010 року, згідно яких набуття нею права власності на об’єкт нерухомості є неспростовним фактом. Також судом не взято до уваги клопотання її представника ОСОБА_8 від 21.09.2010 року про дослідження матеріалів цивільних справ №2-42/2010 та №2а-156/08 у зв'язку з їх взаємопов’язаністю, що призвело до неповного з’ясування обставин, які мали значення для справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_8, вбачається, що право власності на спірну бетонну площадку «ІІ» позивачем ОСОБА_5 не зареєстроване, однак позивач вважає, що право власності на вказане майно вона набула на підставі рішення Ленінського районного суду АР Крим від 19.04.2005 року.
Суд зазначив, що відповідно до вимог ст.657 ЦК України(в редакції на момент укладення договору), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Суд вказав, що посилання представника позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_8 на те, що зміст оскаржуваного правочину суперечить нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства не знайшли свого обґрунтування та підтвердження в судовому засіданні.
Суд дійшов висновку, що укладений договір купівлі-продажу від 16.05.2007 року, укладений між СР ПП «Аква» та ПП «Алексєєв С.М.» і посвідчений Приватним нотаріусом Гриценко І.М., відповідає нормам діючого законодавства, тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що між СР ПП «Аква» та ПП «Алексєєв С.М.» був укладений договір купівлі-продажу №573 від 16 травня 2007 року згідно якого, останній купив 63/100 частки нежилого приміщення, комплексу будівель теслярної майстерні, в яку також входить площадка «ІІ», загальною площею 1693 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
З рішення Ленінського районного суду АР Крим від 19 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 30 червня 2010 року, вбачається, що на користь ОСОБА_5 на інших семи осіб, з СРВК ім. Адмірала Нахімова було стягнуто у спільну часткову власність частину майнових паїв у вигляді бетонної площадки-току вартістю 1740 грн., а також майновий пай у грошовому виразі 4859,43 грн. (а.с.5).
Однак, в рішенні суду не зазначено розміри вказано площадки-току і позивач не довів, що бетонна площадка – тік, яка вказана у рішенні Ленінського районного суду АР Крим від 19 квітня 2005 року та площадка «ІІ», яка вказана у договорі купівлі-продажу від 17 травня 2007 року, є одним і тим же нерухомим майном.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України, п раво власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що посилання позивача ОСОБА_5 на порушення її права власності на бетонну площадку, загальною площею 1693кв.м., є безпідставними.
Доказів про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на зазначену в позові площадку площею 1693 кв.м., яка є нерухомим майном, матеріали справи не містять.
З витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 07 травня 2007 року, вбачається, що нежиле приміщення, комплекс будівель теслярній майстерні, на підставі свідоцтва про право власності б/н від 30 червня 2005 року, виданого виконкомом Мисівської сільської ради Ленінського району, належить на праві приватної власності СР ПП «Аква» (а.с.61).
Окрім того, в позовній заяві ОСОБА_5 не зазначила з яких правових підстав вона просить визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 17 травня 2007 року, укладений між СР ПП «Аква» та ПП «Алексєєв С.М.».
Разом з тим, відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Таким чином, колегія суддів вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх суттєвих обставин по справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та скасування оскаржуваного нею судового рішення.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2010 року відхилити.
Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: