АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1688-Ф/10 Г Головуючий суду першої інстанції Шофаренко Ю.Ф.
С Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого судді: Авраміді Т.С.,
суддів Моісеєнко Т.І., Полянської В.О.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_6 про стягнення збитків, за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 28 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ВАТ «Крименерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення збитків, заподіяних порушенням правил користування електричною енергією в сумі 6700грн.89коп..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є споживачем електроенергії, що відпускається Ленінським РЕМ. Особовий рахунок оформлений на її батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки Ленінської селищної ради ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_1. Перевіркою, проведеною за зазначеною адресою контролерами Ленінського РЕМ, були встановлені порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення (надалі Правила), шляхом самовільного монтажу електропроводки з перемикачем, при включенні в розетку електролічильник не працює, внаслідок чого електроенергія споживалася, однак не обліковувалася. Про факт вказаного порушення був складений акт від 13 квітня 2010 року № 185888. На підставі наведеного, комісією по розгляду актів, відповідно до Методики обчислення об’єму та вартості електричної енергії неврахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженої НКРЕ, були нараховані збитки у розмірі 6700грн.89коп. На підставі вказаного акту, відповідно до ст. 27 Закону України «Про електропостачання», п. 53 Правил відповідач зобов’язаний сплатити об’єм і вартість неврахованої електричної енергії, однак, ОСОБА_6 не виконала вимог позивача щодо сплати зазначених збитків у добровільному порядку, що стало підставою для звернення ВАТ «Крименерго» до суду з даним позовом.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 28 вересня 2010 року у задоволенні позову ВАТ «Крименерго» до ОСОБА_6 про стягнення збитків відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ВАТ «Крименерго» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Оскаржуючи рішення суду, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права, застосував до спірних правовідносин положення ст.1166 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що договір на споживання електричною енергією укладено не з відповідачем, а з ОСОБА_7, який був власником домоволодіння АДРЕСА_1, вина ОСОБА_6 у порушенні ПКЕЕН не доведена, що згідно ст. 1166 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до положень п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (далі - ПКЕЕ) споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Крім того, відповідно до ПКЕЕ споживачами електричної енергії визнаються фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, договір на постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 було укладено 27 жовтня 2008 року з ОСОБА_7, на якого відкритий особистий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.6). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (а.с.29).
З сукупності зібраних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_7 фактично користувалася домоволодінням по АДРЕСА_1 і з метою задоволення власних потреб споживала електричну енергію та здійснювала оплату.
Факт користування вказаним домоволодінням та споживання електричної енергії за зазначеною адресою також підтверджується роздрукуванням особистого рахунку № НОМЕР_1 та довідкою (а.с.5).
Таким чином, поведінка відповідача ОСОБА_6 засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків, зокрема договірних правовідносин з позивачем на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення.
Вищенаведене свідчить, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 1166 ЦК України, оскільки відповідач є споживачем електричної енергії, що поставляється ВАТ «Крименерго», а відносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальниками регулюються ЗУ «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357.
Відповідно до положень п.п. 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний стан та експлуатацію своїх електроустановок, електропроводок та побутових електроприладів і несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.
У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. (п. 53 ПКЕЕН).
Згідно акту № 185888 про порушення ПКЕЕН, який підписаний трьома представниками ВАТ «Крименерго» 13 квітня 2010 року оглядом об’єкту споживача за адресою - АДРЕСА_1 було встановлено порушення ПКЕЕ шляхом монтування скритої проводки з перемикачем.
Також факт порушення споживачем ПКЕЕ підтверджується доповідною запискою (а.с. 7), схемою (а.с.9).
Відповідачем наведені обставини відповідно до положень ст. 60 ЦПК України не спростовані.
Відповідно до змісту п. 53 ПКЕЕН та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією акт порушень, складений з урахуванням вимог ПКЕЕН є підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії, визначеної у відповідності із вказаною методикою. У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду.
Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність між сторонами договірних відносин та підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення ПКЕЕН.
Разом з тим ОСОБА_6 набула права та обов’язки споживача електричної енергії лише з 27 жовтня 2009 року (після смерті ОСОБА_7, з моменту фактичного користування), а тому може нести відповідальність за порушення правил лише починаючи з цієї дати.
Тобто з ОСОБА_6 підлягає стягненню вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, визначена у відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, лише з 27 жовтня 2009 року, розмір якої складає 1239 грн. (залишок жовтня 2009 року – 36,66 грн. + листопад 2009 року – 219,94 грн. + грудень 2009 року – 227,27 грн. + січень 2010 року – 227,27 грн. + лютий 2010 року 205,28 грн. + березень 2010 року 227,27 грн. + квітень 2010 року – 95,31 грн.).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, є обґрунтованими, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини 5 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись частиною 5 статті 88, статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 28 вересня 2010 року – задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 28 вересня 2010 року – скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_6 про стягнення збитків задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» збитки у сумі 1239грн. (одна тисяча двісті тридцять дев’ять) у відшкодування судових витрат 120 (сто двадцять) гривень, а всього 1359 (одну тисячу триста п’ятдесят) гривень.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одну) гривню.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: