АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
___________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого судді Іщенка В.І.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Авраміді Т.С.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Керченське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, визнання права власності на домоволодіння, зобов’язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою прокурора м. Керчі на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа – Керченське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке зазначено літ. «А», житловою площею 39,4 кв.м., загальною площею 75,4кв.м., з надвірними прибудовами та спорудами: гаражем-літньою кухнею літ. «Б», сараєм літ. «Г», сараєм літ. «Д», вбиральнею літ. «Ж», огорожею 1-5, мощінням, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнання права власності на зазначене домоволодіння з прибудовами та спорудами за ОСОБА_2 і зобов’язати Керченське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести перереєстрацію вказаного домоволодіння з прибудовами та спорудами за ОСОБА_2
Позовні вимоги мотивовані тим, що у грудні 2007 року між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість про продаж зазначеного домоволодіння за 50000 грн., про що була видана розписка про отримання вказаних коштів. Зареєструвати договір у нотаріальному порядку сторони не змогли, оскільки у продавця на момент укладення договору не було документів на земельну ділянку, на якій розташоване домоволодіння, у зв’язку з чим позивач була вимушена звернутися до суду, з вимогою про визнання договору купівлі-продажу дійсним на підставі статей 328, 334, 392 Цивільного кодексу України.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 20 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено на підставі статей 220, 328, 334, 392, 640 Цивільного кодексу України.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке зазначено літ. «А», житловою площею 39,4 кв.м., загальною площею 75,4кв.м., з надвірними прибудовами та спорудами: гаражем-літньою кухнею літ. «Б», сараєм літ. «Г», сараєм літ. «Д», вбиральнею літ. «Ж», огорожею 1-5, мощінням, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Визнано право власності на зазначене домоволодіння з прибудовами та спорудами за ОСОБА_2
Зобов’язано Керченське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести перереєстрацію вказаного домоволодіння з прибудовами та спорудами за ОСОБА_2
Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Прокурор м. Керчі не погодився з зазначеним рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване ним рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові ОСОБА_2 В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які містять матеріали справи. Апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази встановлення факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору. Апелянт зазначає, що відповідно до ст.657 ЦК вказаний договір повинен укладатися у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Крім того, згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, та визнання права власності на майно, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у грудні 2007 року у простій формі укладено договір купівлі-продажу на нерухоме майно домоволодіння АДРЕСА_1, який нотаріально не посвідчений, та відповідним чином не зареєстрований. Суд вказав, що вказану угоду варто визнати дійсною, оскільки між сторонами відбулося повне виконання договору і вони домовилися щодо усіх важливих умов договору, пославшись у рішенні на вимоги частин 1 і 2 статті 220 і статтю 640 ЦК України .
З такими висновками суду не погоджується колегія суддів, оскільки судом не були ретельно досліджені докази по справі, а дослідженим доказам не була надана належна правова оцінка. Судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено судове рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З розписки, виданої ОСОБА_3 – ОСОБА_2 20 січня 2008 року, вбачається, що нею отримано 50000грн. за проданий будинок по АДРЕСА_1 і претензій до позивача вона не має (а.с.22).
Відповідно до ст.220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Вирішуючи спір, суд зазначені вимоги закону застосував неправильно, не врахував, що норма ч.2 ст.220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню й державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК пов’язується з державну реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов’язків для сторін.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що позовна заява та матеріали справи не містять доказів про ухилення відповідача від нотаріального укладення договору, оскільки при розгляді справи сторони визнали позов.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судом першої інстанції ухвалено без дотримання вимог норм матеріального і процесуального права, без урахування всіх суттєвих обставин у справі без надання належної правової оцінки дослідженим доказам, а тому вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у позові ОСОБА_2
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора м. Керчі на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2008 року задовольнити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2008 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнання права власності на зазначене домоволодіння з прибудовами та спорудами за ОСОБА_2, зобов’язати Керченське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести перереєстрацію вказаного домоволодіння з прибудовами та спорудами за ОСОБА_2, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді