Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 30 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Новікова Р.В.
Суддів Куртлушаєва І.Д., Берещанської І.І.
При секретарі Фінайкіній І.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Підприємства профспілки «Дитячій санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби про стягнення щорічної надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, за апеляційною скаргою Підприємства профспілки «Дитячій санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 вересня 2010 р.,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Підприємства профспілки «Дитячій санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби про стягнення щорічної надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Позовні вимоги мотивує тим, що вона з 25.04.1997 р. по 21.10.2009 р. працювала у відповідача на посаді вихователя. Адміністрація центру вимоги ст. 57 Закону України «Про освіту» відносно неї виконала не в повному обсязі, обмежуючись лише нарахуванням 30% надбавки на одну ставку заробітної плати. На роботу, яку вона виконувала понад однієї ставки на посаді вихователя, надбавка за вислугу років їй не нараховувалася, що потягло за собою недоплату заробітної плати. У наслідок несвоєчасної сплати грошових коштів їй були спричинені моральні страждання та переживання, погіршився стан здоров’я, виплачені суми заробітної плати також вплинули на розмір призначеної їй пенсії, на матеріальне благополуччя та спосіб життя. З урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, допомоги на оздоровлення за період 1997-2009 р. в сумі 5627 грн. 52 коп. та 1233 грн. і компенсації за затримку цих виплат в сумі 14749 грн. 27 коп. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 вересня 2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з підприємства профспілки ВСРОГНС ДСОЦ «Маяк» на користь ОСОБА_5 21609 грн. 79 коп. В іншій частині позову відмовлено. Розподілені судові витрати у справі.
В апеляційній скарзі апелянтом підприємства профспілки ВСРОГНС ДСОЦ «Маяк» ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт посилається на висновки судово – економічної експертизи, згідно якої ДСОЦ «Маяк» повинен провести донарахування 2231,36 грн. надбавки за вислугу років за основним окладом, 3396,16 грн. надбавки за вислугу років за сумісництвом, 1233,00 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення. При цьому апелянт зазначає, що експерт прийшов до висновку, що заборгованість на 01.11.2009 року у ДСОЦ «Маяк» перед позивачкою відсутня і у зв’язку з цим компенсація не нараховується.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову частково і стягненню з відповідача на користь позивача 21609 грн.79 коп., суд першої інстанції виходив з того, що позивач надала достатньо доказів на підтвердження факту порушення її права внаслідок поведінки відповідача, що утворює склад цивільно - правового порушення та тягне настання передбаченої відповідальності.
Проте, колегія суддів погоджуючись з стягненням на користь позивача заборгованості по заробітній платі, допомоги на оздоровлення в сумі 5627 грн. 52 коп. та 1233, 00 грн. відповідно, вважає, що рішення суду в частині компенсації за затримку цих виплат в сумі 14749 грн.27 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Відповідно до ст. ст. 1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з порядком проведення такої компенсації, затвердженої КМ України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як сума нарахованого, але не виплаченого грошового доходу на відповідний місяць.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 у період з 25 квітня 1997 року по 21 жовтня 2009 року працювала вихователькою дитячого санаторно-оздоровчого Центру «Маяк» та її педагогічний стаж становить більше 10 років, а з вересня 1999 року –більше 20 років. У зв’язку з викладеним вона має право на виплату надбавок за вислугу років у розмірах, передбачених Законом України «Про освіту».
Як вбачається з висновку судової економічної експертизи від 30 серпня 2010 року № 1941 сума надбавки, яка підлягає виплаті ОСОБА_5 складає 2231,36 грн. – з посадових окладів, 3396,16 – за сумісництво, сума допомоги на оздоровлення складає – 1233,00 грн.
Як зазначає апелянт, надбавка за вислугу років і матеріальна допомога на оздоровлення не нараховувалися у зв’язку з відсутністю фінансування даних виплат. Не нарахована надбавка за вислугу років відповідно до Закону України «Про освіту» була визнана дебіторською заборгованістю відповідних бюджетів. Згодом згідно цього нормативного акту, а також зазначеного Порядку з початку 2008 року всьому педагогічному складу почали начисляти та виплачувати вищезазначені виплати. Зокрема ОСОБА_5 було начислено і виплачено 8197 грн.47 коп.
При таких обставинах, на думку колегії суддів, не можна визнати, що порушення строків виплати надбавок за вислугу років та матеріальної допомоги сталися з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Крім того, зазначені суми взагалі не начислялися, тому не можна визнати переконливим висновок суду першої інстанції, що порушення Державою зобов’язань, не виділення коштів і не надходження їх на підприємство не впливає на зобов’язання працедавця і не є підставою для відмови у позові про стягнення компенсації за затримку виплат.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Підприємства профспілки «Дитячій санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 вересня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з Підприємства профспілки «Дитячій санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби на користь ОСОБА_5 6860 (шість тисяч вісімсот шістдесят) грн.52 коп. В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Підприємства профспілки «Дитячій санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби на користь держави судовий збір у сумі 68 грн. 60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., та на користь Кримського НДІ СЕ 222 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: