ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2007 р. | № 13/854 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. –головуючого |
Заріцької А.О. |
Продаєвич Л.В. |
розглянувши касаційну скаргу | акціонерного банку "Київська Русь" |
на рішення | господарського суду м. Києва від 3 травня 2007 року |
у справі | № 13/854 господарського суду м. Києва |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю "Гео-Віт 2000" |
до | акціонерного банку "Київська Русь" |
про | відшкодування збитків |
за участю представників сторін:
відповідача –Нікітіної Т.С.
ВСТАНОВИВ:
17 листопада 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гео-Віт 2000" (далі –ТОВ "Гео-Віт 2000) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до акціонерного банку "Київська Русь" (далі –АКБ "Київська Русь") про стягнення збитків в розмірі 615 000,00 грн.
Рішенням господарського суду першої інстанції від 3 травня 2007 року (суддя Євдокимов О.В.) позов ТОВ "Гео-Віт 2000 про стягнення з АКБ "Київська Русь" збитків у розмірі 615 000,00 грн. задоволено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва відповідач у справі звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, а позов залишити без розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 42, ч. 1 ст. 54, ст. ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), ст. ст. 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон), п.п. 3.5.2, 3.5.10, 3.5.11. розділу 3 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року за № 75 (далі –Інструкція з діловодства в господарських судах України).
Рішення суду першої інстанції по суті спору мотивовано тим, що позивач повинен був отримати 615 00,00 грн. прибутку, однак, у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, зазнав збитків у вказаній сумі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27 листопада 2006 року порушено провадження у справі № 13/854, розгляд справи призначено на 8 грудня 2006 року.
Згідно довідки господарського суду м. Києва від 30 березня 2007 року розгляд справи перенесено на 17 квітня 2007 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 квітня 2007 року розгляд справи було відкладено на 3 травня 2007 року і явка сторін у судове засідання визнана обов’язковою.
В обґрунтування касаційної скарги АКБ "Київська Русь" зазначає, що жодного разу не був належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи та вважає, що господарським судом м. Києва всупереч вимогам ст. 42 ГПК України прийнято рішення за відсутності його представника.
Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 87 ГПК України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як вбачається із штампів канцелярії господарського суду м. Києва на зворотному боці вказаних ухвал і довідки, на них є відмітки від 1, 26 грудня 2006 року та 11 квітня 2007 року, відповідно, проте, чи свідчать вони про направлення копій вказаних документів відповідачу матеріали справи об'єктивних даних не містять.
З оскаржуваного рішення вбачається, що воно було постановлено за відсутності представників сторін.
Відповідно до вимог п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
В матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення зазначеної вище ухвали суду, довідки про перенесення розгляду справи та рішення суду відповідачу у справі, а також повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не брав участі при розгляді справи, свого відзиву не надсилав, оскільки не належним чином був повідомлений про дату судового засідання, а отже не зміг скористатись своїми процесуальними правами, що є порушенням принципу рівності сторін перед законом та судом, передбаченого ст.42 ГПК України, та порушенням принципу змагальності, передбаченого ст.43 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Крім того, в касаційній скарзі АКБ "Київська Русь" вказує, що судом першої інстанції при прийнятті позовної заяви до розгляду порушено ч. 1 ст. 54 ГПК України, оскільки позовну заяву підписано не уповноваженою на те особою, в підтвердження чого зазначає, що дану позовну заяву повинен був підписати ліквідатор позивача, оскільки постановою господарського суду м. Києва від 26 квітня 2005 року у справі № 15/555-Б ТОВ "Гео-Віт 2000" визнано банкрутом, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бакуменка В.І., про що опубліковано оголошення в газеті "Голос України" за 14 травня 2005 року № 87.
Згідно ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 3 травня 2007 року у справі № 13/854 прийнято з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва .
При новому розгляді справи господарському суду першої інстанції слід належним чином повідомити сторони про час та місце розгляду справи, перевірити повноваження директора ТОВ "Гео-Віт 2000" на підписання позовної заяви, врахувати доводи та заперечення відповідача у справі стосовно позовних вимог ТОВ "Гео-Віт 2000" та вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, врахувавши при цьому роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у постанові № 11 від 29 грудня 1976 року “Про судове рішення” відповідно до якої обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного банку "Київська Русь" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 3 травня 2007 року у справі № 13/854 скасувати. Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
Л.В. Продаєвич