Справа № 2–2218/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Литвинюк І.М.,
при секретарі Константинник М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кіцмань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка в жовтні 2010 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 січня 2009 року між нею та відповідачкою був укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала позику в сумі 4514 доларів США. Зазначає, що відповідачка отримала кошти, про що власноручно написала відповідну розписку, строк повернення отриманої позики визначено до 18 грудня 2009 року. Крім того, 20 червня 2009 року між нею та відповідачкою був укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала позику в сумі 12800 доларів США, з умовою їх повернення до 20 червня 2010 року. Вказує на те, що у зазначений термін ОСОБА_2 борг не повернула, не виконавши взяті на себе зобов’язання, а тому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на її користь борг, який відповідно до розрахунку заборгованості з урахуванням 3% річних від простроченої суми становить 141 062 грн. 35 коп..
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Не заперечувала щодо винесення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з»явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце слухання справи. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному слуханні справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімум доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з с. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, якою передбачена відповідальність за порушення грошового зобов”язання.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 18 січня 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала позику в сумі 4514 доларів США, про що відповідачка власноручно написала відповідну розписку, строк повернення отриманої позики визначено до 18 грудня 2009 року. Також 20 червня 2009 року позивачка позичила відповідачці грошові кошти в сумі 12800 доларів США, з умовою їх повернення до 20 червня 2010 року, що також підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
Загальна сума боргу по двом договорам позики склала 17314 долари США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 136953 грн. 74 коп. Дотепер сума боргу відповідачкою не повернута, отже вказана сума боргу підлягає стягненню на користь позивачки в судовому порядку.
Отже, судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини за договором позики, при цьому в період дії договору та до закінчення терміну його дії, відповідачка ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов»язання за договором щодо повернення позивачці наданої нею позики, тому відповідачка повинна повернути вказану суму позики в повному обсязі.
Також суд вважає, що наявність оригіналу розписки у позивачки ОСОБА_1 свідчить про те, що відповідачкою не виконано його умови, оскільки після повернення суми позики або її частини позивачка повинна була повернути відповідачці свій примірник договору.
Крім того, у зв»язку з порушенням відповідачкою обумовлених договором позики строків повернення позивачці наданої нею позики, відповідачка зобов»язана сплатити позивачці 3 % річних від суми позики за прострочення зобов”язання, які передбачені законом, що становить 1056 грн. 34 коп., а всього заборгованість разом з основною сумою боргу – 138010 грн. 08 коп..
У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки понесені нею при подачі позову судові витрати у виді судового збору в сумі 1380 грн. грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки АДРЕСА_2, суму заборгованості за договором позики в розмірі 138 010 (сто тридцять вісім тисяч десять) гривень 08 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1380 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : суму боргу за договором позики в розмірі 20000 гривень; 30% річних від суми позики в розмірі 4000 гривень; судовий збір в розмірі 240 гривень; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а разом в загальній сумі 24360 гривень.
суму заборгованості за договором позики в розмірі 172104 (Сто сімдесят дві тисячі сто чотири) грн. 50 кап.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1700 (Одна тисяча сімсот) гривень державного мита, та 120 (Сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 понесені витрати за розміщення оголошення в пресі в сумі 570 (П’ятсот сімдесят) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: підпис.
З оригіналом вірно:
Справа № 2-2341
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2010 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючої судді Чебан В.М.
при секретарі Гладчук А.Д.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів за договором позики, посилаючись на те, що 19 вересня 2006 року між сторонами було укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу у реєстрі № 2206 від 19 вересня 2006 року.
Згідно зазначеного договору позивач передав відповідачу, грошові кошти в розмірі 150 000 грн., що є еквівалентом суми 30 000 доларів США за курсом 1 долар - 5.00 грн.
Строк договору встановлено до 27 травня 2007 року.
Кошти повинні бути повернуті в строк з нарахуванням 5 відсотків від суми позики, що передбачено статтею 1048 ЦПК України, а також що передбачено пунктом 2 зазначеного договору Позики.
Згідно пункту 4 договору Позики, Позичальник, у разі, якщо не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми.
Після виконання позивачем свого зобов'язання, відповідач повинен передати йому примірник цього договору. Наявність у відповідача після спливу терміну повернення коштів примірника договору позики є свідченням прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання.
На даний час відповідач суму позики не повернув.
В позовній заяві позивач приводить розрахунок боргу, згідно якого позивачем було передано відповідачу 150 000 грн., що станом на 19 вересня 2006 року дорівнювало 30000 доларів США по курсу - 5 гривень за 1 долар США. На травень 2010 року, згідно курсу валют, встановленого Національним Банком України (газета «Урядовий кур'єр» (про курс валют Національного Банку України) станом 15 травня 2010 року), 1 долар дорівнює 7 грн. 9259 копійок. Тобто, сума боргу з урахуванням курсу валют складає 237777 грн.
Крім того 5 % відсотків від суми позики складає 11888,85 грн., а 3 % відсотки річних від простроченої суми позики складає 23107,22 грн., а саме: за період з 27 травня 2007 року по 27 травня 2008 року за прострочення виплати боргу – 7489,98 грн.; за період з 27 травня 2008 року по 27 травня 2009 року за прострочення виплати боргу – 7714,67 грн.; за період з 27 травня 2009 року по 27 травня 2010 року за прострочення виплати складає 7902,57 грн.
Всього сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 272773,07 грн.
На підставі зазначеного просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором позики в сумі 272773,07 грн., державне мито у розмірі - 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді - 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному об’ємі, просила їх задовольнити і надала аналогічні вимогам позовної заяви пояснення, а також просила стягнути з відповідача кошти в сумі 570 грн. за розміщення оголошення в пресі про виклик відповідача в судове засідання. Крім того представник позивача підтвердила той факт, що сума позики була передана відповідачу саме в гривнях, в сумі 150000 грн. Не заперечувала щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи в суді через оголошення в пресі, в зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та постановити заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судом встановлено, що 19 вересня 2006 року між сторонами було укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу у реєстрі № 2206 (а.с. 15).
Згідно зазначеного договору позивач передав відповідачу, грошові кошти в розмірі 150000 грн., з кінцевим терміном повернення 27 травня 2007 року.
Судом встановлено, що отримані кошти відповідач повинен був повернути в строк передбачений договором, з виплатою позивачу 5 відсотків від суми позики, що передбачено статтею 1048 ЦПК України, а також п. 2 зазначеного договору Позики.
Відповідно до п. 4 договору Позики, у разі, якщо Позичальник не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми позики.
Судом також встановлено, що відповідно до умов договору позики, наявність примірника даного договору у позивача свідчить про те, що відповідачем не виконано його умови, оскільки після повернення суми позики позивач повинен був повернути відповідачу свій примірник договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики у строк та в порядку, визначеному домовленістю сторін.
Відповідно до умов договору позики та ст. 625 Цивільного Кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Судом встановлено, що на даний час відповідач не повернув позивачу суму позики, в зв’язку з чим з відповідача підлягає стягненню сума позики в розмірі 150000 грн.; 5% від суми позики, відповідно до умов договору позики в сумі 7500 грн., а також 3% річних за прострочення зобов’язання, відповідно до умов договору, за період з 27 травня 2007 року по 27 травня 2010 року в сумі 14604,50 грн., а всього заборгованість в сумі 172104,50 грн.
Що стосується стягнення з відповідача розміру інфляційних витрат, суд вважає, що в даній частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю, оскільки позивачем не зазначено який індекс інфляції встановлено на час прострочення відповідачем повернення коштів позики по договору позики.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Крім того з відповідача необхідно стягнути судові витрати, а саме державне мито в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також кошти за розміщення оголошення в пресі про виклик відповідача в судове засідання в сумі 570 грн.
Керуючись ст.ст. 525, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 212-215, 226 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Винести заочне рішення.
Позов ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, суму заборгованості за договором позики в розмірі 172104 (Сто сімдесят дві тисячі сто чотири) грн. 50 кап.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1700 (Одна тисяча сімсот) гривень державного мита, та 120 (Сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_2 понесені витрати за розміщення оголошення в пресі в сумі 570 (П’ятсот сімдесят) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: підпис.
З оригіналом вірно:
Справа № 2-1516/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.
при секретарі Карпенко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позик, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позик.
В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка в позовній заяві, уточненій позовній заяві і в судовому засіданні посилалася на те, що 08 жовтня 2008 року між нею та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір позики. Вона надала відповідачці позику в розмірі 28 000 грн. 00 коп., що еквівалентно 4 200 євро, за курсом НБУ на день укладення договору позики, що підтверджується розпискою позичальника, строк повернення 22.12.2009 року. Крім того 25 серпня 2009 року між нею та відповідачкою був укладений другий договір позики. Вона передала відповідачці 17468 гривень, що еквівалентно 2200 доларів США за курсом НБУ на день укладання договору позики, строк повернення 22.12.2009 року. Відповідачка 26.04.2010 року повернула борг відповідно до розписок, на що отримала оригінали своїх розписок, претензій щодо повернення суми позик немає. Однак відповідачка відмовляється їй виплатити інфляційні кошти, річні за прострочення повернення суми позики та проценти від суми позики. Просила стягнути з відповідачки інфляційні кошти у розмірі 2 882 грн. 23 коп., 50 % річних за прострочення повернення суми позики в розмірі 10 573 грн. 10 коп. та проценти від суми позики в розмірі 8 823 грн. 71 коп. і судові витрати по справі.
Відповідачка в судове засідання не з’явився. Позовні вимоги не визнала в повному обсязі. Вказала на те, що позику повернула позивачці в повному обсязі. Просила суд відмовити в позові.
Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що уточнена позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики. ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 позику в розмірі 28 000 грн. 00 коп., що було еквівалентно 4 200 євро, за курсом НБУ на день укладення договору позики, строком до 22.12.2009 року, що підтверджується розпискою позичальника. Згідно до п. 2 договору позики позичальник зобов’язався повернути позику у повному обсязі в термін і в розмірах ( а.с. 9-10).
25 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений другий договір позики. ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 17468 гривень, що еквівалентно 2200 доларів США за курсом НБУ на день укладання договору позики, строком до 22.12.2009 року, що підтверджується розпискою позичальника ( а.с.11,12)
Як встановлено в судовому засіданні, про що не заперечували сторони, та підтверджується розписками від 26.04.2010 року відповідачка ОСОБА_2 повернула позику ОСОБА_1 в повному розмірі (а.с.20- 23).
Оскільки за час розгляду цивільної справи борг за позиками відповідачкою погашено в повному розмірі, то позивачкою були уточнені позовні вимоги, та просила стягнути інфляційні кошти, річні за прострочення повернення суми позик та проценти від суми позик.
Згідно до ст.1050 ЦК України позичальник зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу, якщо ним несвоєчасно повернено суму позики.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором абро законом.
День повернення позик 26.04.2010 року, курс НБУ наступний: за курсом НБУ 100 євро становило 1055,0032 гривень; 100 доларів США -792,5800 гривень. Таким чином, сума позики складає : за Договором позики від 08.10.2008 року -4200 євро х10,550032= 44310 грн. 13 коп. і за Договором позики від 25.08.2009 року – 2200 доларів США х 7,9258 = 17436,76 грн. , а всього 44310 грн. 13 коп. +17436 грн. 76 коп. = 61746 грн. 89 коп.
Позивачкою заявлені вимоги щодо стягнення інфляційний за січень – березень 2010 року в розмірі 2882 грн. 23 коп.
Так індекс інфляції за січень 2010 року становить 101,8%, за лютий 2010 року -101,9%, за березень 2010 року -100,9%. Звідси (101,8х101,9х100,9) 100)% х 61746,89 -61746,89 = 2882 грн. 23 коп.
Виходячи із вищевикладеного позовні вимоги в цій частині позову законні та підлягають задоволенню.
Позивачкою заявлені вимоги про стягнення 50% річних від простроченої суми за період з 23.12.2009 року по 26.04.2010 року в розмірі 10 573 грн. 10 коп. та процентів від суми позики в розмірі 8823 грн. 71 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно до п. 5 укладених між сторонами договорів позик за прострочення повернення позики або сплати процентів, позичальник зобов’язаний сплатити позикодавцю 50% річних від простроченої суми.
Однак п.5 розд.VІІІ « Прикінцевих положень» Закону « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що до приведення законодавства у відповідності із цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.6 ст.4 закону надання коштів ( грошових) у позику є фінансовою послугою.
Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти ( п.5 ч.1 ст.1 Закону).
Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом.
В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 50% річних від простроченої суми та процентів від суми позики оскільки такі вимоги не базуються на законі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки понесені судові витрати по справі в розмірі 148 грн. 82 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.526,661,625, 1046, 1049, 1050, ЦК України, ст. ст. 3,7,11,15, 15,57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в розмірі 2 882 грн. 13 коп. та судові витрати в розмірі 148 грн. 82 коп., а всього 3 030 грн. 95 коп. (Три тисячі тридцять гривень 82 коп.).
В іншій частині позову відмовити
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Л.П. Слюсар