Справа № 1-473/2010                                                                                            

   В И Р О К

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 09 грудня 2010 року Франківський районний суд міста Львова в складі :

          головуючої  - судді  -  ІЛЬЧИШИН Н.В.

при секретарі        -  ПИВОВАРЧУК О.В.

          з участю прокурора   -  ПОДІКА Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Львівської області Буського району с.Полтва, українця, громадянина України, б/п., з середньою технічною освітою, одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2., згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

за ч.1 ст. 122 КК України,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

      Підсудний ОСОБА_1 18 червня 2010 року біля 16.00 год. знаходячись із своєю співмешканкою ОСОБА_2 в дворі будинку АДРЕСА_3, де у останнього виник словесний конфлікт з ОСОБА_3, стоячи на відстані 2-3м. від ОСОБА_3 у ОСОБА_1 виник умисел на умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, після чого останній мовчки, нічого не кажучи, несподівано для потерпілого ОСОБА_3 підняв камінь з землі та почав кидати у останнього, попавши йому у ліве коліно ноги, чим спричинив травму лівої ноги у вигляді закритого перелому наколінка, котра заподіяна тупим предметом незадовго до поступлення в лікарню, могла утворитись 18 червня 2010 року при обставинах, які вказує ОСОБА_3 та відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу функцій лівої ноги. Після чого ОСОБА_1  разом з ОСОБА_2 з місця події скрились.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, пояснив, що

дійсно все так було як зазначено в обвинувальному висновку, доповнив, що шкодує що так сталось, не потрібно йому було починати даного конфлікту. Просить суворо не карати.

    Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність стверджується іншими доказами, зібраними по справі, однак суд визнає недоцільним дослідження доказів про фактичні обставини справи, оскільки такі ніким не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду.

      Таким чином, винність підсудного доведена повністю зібраними по справі доказами. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки він своїми діями спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

     Призначаючи покарання підсудному, суд враховує особу винного, визнання ним своєї вини та щире розкаяння у вчиненому, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого і вважає за необхідне призначити йому покарання згідно санкції статті. Враховуючи дані про особу винного, суд приходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання на підставі   ст. 75 КК України.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з  а  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_1   за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням – іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання чи праці.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його проголошення, через районний суд.

СУДДЯ    

Оригінал вироку.