ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
15.06.06 Справа № 1/36-19/13
Львівський апеляційний господарський суд, в складі:
головуючого-судді Зданкевич З. І., Дух Я.В., Краєвська М. В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ Науково-виробничого підприємства “Львівський завод техніки зв’язку і автоматики”, м.Львів
на рішення господарського суду Львівської області від 10.03.2006р.
в справі № 1/36-19/13
за позовом ТзОВ “Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3”, м.Львів
до відповідача : ТзОВ Науково-виробничого підприємства “Львівський завод техніки зв’язку і автоматики”, м.Львів
про стягнення 29598,00грн.
представники сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Секелик І.Д. - директор
Поштові повідомлення №1501430, 1501448 від 24.05.2006р. підтверджують надіслання сторонам ухвали від 22.05.2006р., що свідчить про дотримання вимог ст.98 ГПК України.
Позивач не скористався наданим законом правом на участь в судовому засіданні.
Встановлені ст.22 ГПК України права та обов’язки сторін роз”яснені.
Заяви та клопотання, в тому числі про технічну фіксацію судового процесу, не поступали.
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.03.2006р. у справі №1/36-19/13 (суддя Левицька Н.Г.) задоволено позов ТзОВ “Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3” м.Львів і стягнено з ТзОВ Науково-виробничого підприємства “Львівський завод техніки зв’язку і автоматики” м.Львів 29598,00грн. заборгованості та 414,00грн. судових витрат.
Суд мотивував рішення, спираючись на ст. 526 ЦК України, відповідно до положень якої, зобов’язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, натомість відповідачем зобов’язання по договору №3011-1 купівлі-продажу від 30.11.2005р. щодо оплати вартості майна не виконані.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТзОВ Науково-виробничим підприємством “Львівський завод техніки зв’язку і автоматики” подана апеляційна скарга в якій просить його скасувати та припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору. В обгрунтуванні зазначає, що рішення ухвалено при неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи. Зокрема, що поставлений позивачем товар - неналежної якості, у зв’язку з чим відповідач відмовився від договору купівлі-продажу №3011-1 від 30.11.2005р., про що повідомив позивача листом №14 від 27.01.2006р.
В доповненні від 22.05.2006р. до апеляційної скарги, вказується на невиконання позивачем зобов’язань по договору щодо передачі товару належної якості.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Матеріали справи та апеляційної скарги, пояснення представника відповідача свідчать:
Між сторонами у справі 30.11.2005р. укладено договір № 3011-1 купівлі-продажу майна від 30.11.2005р., за яким Позивач як продавець передав у власність відповідача майно, визначене у п 1.1 Договору. Передання цього майна відповідачеві засвідчує акт приймання-передачі майна від 30.11.2005р., відповідно до п.3 якого, у покупця відсутні будь-які претенізї щодо якості і комплектності майна (а.с.3).
Вартість вказаного майна 29598,00грн., відповідно до п.2.2 договору, покупець зобов'язався сплатити протягом тридцяти календарних днів з моменту його підписання, тобто до 01.01.2006р. Проте оплата не проведена.
В розумінні ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7, у випадку виявлення прихованих недоліків продукції складається відповідний акт за участю представників організації-відправника продукції. Відповідний акт відсутній, а також вісутні будь-які інші докази, які б свідчили про виклик представника організації-відправника для складення такого акту.
Долучені до матеріалів справи акти свідчать про неодноразові поломки комп’ютерної техніки, однак в розумінні ст. 34 ГПК України, не можуть вважатися належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що відповідачем факту поставки неякісного товару належним чином не підтверджено, а також те, що згідно ст. ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про підставність та обгрунтованість позовних вимог.
Зазначене свідчить про повне і всестороннє дослідження господарським судом обставин справи, яким дано належну правову оцінку та вірно застосовано законодавство, тим самим доводи апеляційної скарги вважаються спростованими.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції грунтується на матеріалах і обставинах справи, не суперечить закону, через що відсутні правові підстави для скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Львівської області від 10.03.2006р. по справі №1/36-19/13 залишити без змін.
Апеляційну скаргу ТзОВ Науково виробничого підприємства “Львівський завод техніки зв’язку і автоматики” залишити без задоволення.
Судові витрати по апеляціній скарзі віднести на скаржника.
Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий Зданкевич З.І.
Суддя Дух Я.В.
Суддя Краєвська М.В.