Справа №1–100/10  

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 09 серпня 2010 року Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючого – судді Кріль Л.М.

при секретарі Синичич Г.З.

із участю прокурора Колягіна В.О.

представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турці кримінальну  справу про обвинувачення:

 ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки                                 м. Львів, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, вдови, непрацюючої, раніше не судимої,

по  ознаках  ст. ст. 164 ч. 1, 166 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_2, будучи здоровою і працездатною особою, маючи на утриманні трьох неповнолітніх дітей:   ОСОБА_3 –  ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 –  ІНФОРМАЦІЯ_5,  ОСОБА_5 –  ІНФОРМАЦІЯ_6,  з моменту їх народження і по даний час, всупереч вимогам  статей 150, 180 Сімейного кодексу, злісно ухиляється від встановленого законом обов’язку по вихованню та утриманню своїх непрацездатних дітей, піклування про їх здоров’я, фізичний та психічний розвиток, веде антисоціальний спосіб життя, не забезпечила своїх дітей харчуванням, одягом, іншими речами першої необхідності, зловживає  спиртними напоями. Допомогу на дітей, отриману з управління праці та соціального захисту населення Турківської РДА, витрачає для власних потреб.

Також  ОСОБА_2  не цікавиться розвитком та здоров’ям своїх дітей. Незважаючи на неодноразові звернення Бітлянської сільської ради Турківського району та працівників Бітлянської ЗОШ I-III ступенів із приводу неналежного виконання обов'язків по вихованню та догляду за дітьми,  ОСОБА_2 не забезпечила своїм неповнолітнім дітям належних умов проживання, відповідного харчування, створивши незадовільні побутові умови, що призвело до тяжких наслідків. Згідно висновку судово-медичної експертизи №68 від 05.05.2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі десяти років хворіють на гострі респіраторні захворювання, бронхіти, гастродоуденіти з частими рецидивами та тенденцією до хронічного перебігу з пониженням секреторної діяльності.  Дані хвороби являються наслідком неправильного та неповноцінного харчування, що пов'язано з неналежним доглядом та побутовими умовами в процесі розвитку дитячого організму.  У вищевказаних дітей є відставання у фізичному розвитку та у вазі, вони не відповідають своєму віковому розвитку. При подальшому загостренні даних хворіб та неналежному догляді за дітьми дані хвороби можуть привести до виникнення важких хронічних захворювань та інвалідності.

Підсудна винною себе у злісному ухиленні від утримання неповнолітніх дітей, що перебувають на її утриманні та злісному невиконанні встановлених законом обов’язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки при вищевказаних обставинах визнала повністю і дала пояснення. Не заперечує і просить визнати недоцільним дослідження доказів по справі.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані по ст. ст. 164 ч.1, 166 КК України, оскільки, будучи здоровою  і працездатною особою , маючи на утриманні 3 неповнолітніх дітей, з моменту їх народження і по даний час, всупереч вимогам статей 150,180 Сімейного кодексу України, злісно ухиляється від встановленого законом обов’язку по вихованню та утриманню своїх непрацездатних дітей, піклування про їх здоров’я, фізичний та психічний розвиток, веде антисоціальний спосіб життя, не забезпечила своїх дітей харчуванням, одягом, іншими речами першої необхідності, зловживає  спиртними напоями. Допомогу на дітей, отриману з управління праці та соціального захисту населення Турківської РДА, витрачає для власних потреб.

 Також підсудна не цікавиться розвитком та здоров’ям своїх дітей, не забезпечила своїм неповнолітнім дітям належних умов проживання, відповідного харчування, створивши незадовільні побутові умови, що призвело до тяжких наслідків.

При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудної, що частково позитивно характеризується по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності,  щире розкаяння у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочинів.

Враховуючи всі вищенаведені обставини у їх сукупності, суд вважає обрати  покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, оскільки підсудна  вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною по ст. ст. 164 ч.1, 166 КК України  та  призначити покарання:

-   по ст. 164 ч.1 КК України у виді 100 годин громадських робіт;

-   по ст. 166 КК України у виді  двох  років позбавлення  волі.

На підставі ст. 70 КК України  за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання  у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засуджену ОСОБА_2 звільнити від  відбування  покарання з випробуванням із іспитовим строком на один  рік, якщо не вчинить нового злочину і буде періодично з’являтись для реєстрації в органи КВІ.

Міру запобіжного заходу засудженій - підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області  протягом   15 діб з моменту проголошення.

                   Головуючий: