ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.10.2007 | Справа №2-11/12842-2007А |
За позовом – Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя», ((96102. м.Джанкой, вул..Советська, 15а)
До відповідача – Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції, (96100, м.Джанкой, вул..Дзержинського, 30)
Про відміну податкового повідомлення-рішення
Суддя А.С. Цикуренко
При секретарі Лисюк О.Д.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Абдурахманова А.З., дов. у справі
Від відповідача – Лукпанова К.В., дов. у справі
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №000929/15-02/0 від 23.07.2007 р. та №0000791530/0 на суму 15463,03 грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов’язання за період з 30.01.2007 р. по 25.06.2007 р.; позивач також просить суд «на період розгляду Господарським судом суперечки по даному позову прошу зобов’язати Джанкойську ОДПІ вивести з особового рахунку КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» штрафні санкції по повідомленням-рішенням.
Позивач уточнив позовни вимоги, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №000929/15-02/0 від 23.07.2007 р.
Відповідач в своїх запереченнях вважає позовни вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню за мотивами викладеними у запереченнях.
В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст..150 Кодекса адміністративного судочинства України, після перерви засідання було поновлено.
По клопотанню представника позивача провадження по справі здійснювалося російською мовою у відповідності зі ст. 10 Закону України «Про судоустрій».
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд –
встановив :
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя», ((96102. м.Джанкой, вул..Советська, 15а) звернулося до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Джанкойської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №000929/15-02/0 від 23.07.2007 р.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем безпідставно застосовані до нього штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, оскільки штрафні санкції були сформовані в автоматичному режимі, шляхом спрямування коштів, які надійшли в рахунок погашення зобов’язань по податкам , на погашення податкового боргу з того ж самого платежу в порядку календарної черговості граничних термінів їх сплати, що порушує його Конституційні права.
Джанкойською ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка з питання сплати податка на додану вартість Джанкойським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства ЄДРПОУ 03348100 за період з 30.01.2007 р. по 25.06.2007 р., про що складений акт №869/15-2/03348100 від 12.07.2007 р.
За результатами перевірки податкової інспекцієї виявлено порушення п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме : несвоєчасна сплата податкового зобов’язання податку на додану вартість за період з 30.01.2007 р. по 25.06.2007 р. Джанкойським ВПВКГ.
На підставі вказаного акту Джанкойської ОДПІ було прийнято і направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 23.07.2007 р. №000929/15-02/0 на суму 15463,03 грн. штрафних санкцій за затримку граничного терміну сплати податкового зобов’язання за період з 30.01.2007 р. по 25.06.2007 р.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», положеннями якого встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні. Отже, приписи даної правової норми санкціонують відповідальність платника податків за несвоєчасне виконання узгодженого податкового зобов’язання. При цьому обов’язковою умовою застосування такої відповідальності Закон визначає виконання платником податків узгодженого податкового зобов’язання.
Згідно з п.4.1.1 ст.4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і відповідно до Податкового роз’яснення щодо черговості погашення і окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого Наказом ДПА України від 13.11.2002р. №540, кошти, які надійшли в рахунок погашення зобов’язань по податках і зборах (обов’язкових платежах), прямують на погашення податкових зобов’язань з того ж самого платежу в порядку календарної черговості граничних строків їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків і стосується як самостійно розрахованих платниками податків податкових зобов’язань, так і податкових зобов’язань нарахованих контролюючими органами. При цьому зазначене положення застосовується виключно при наявності податкового боргу платника.
Як свідчать матеріали справи, в окремих випадках, Джанкойська ОДПІ, ігноруючи призначення платежу, вказане в платіжних дорученнях, зараховувала суми податків не за рахунок поточних платежів, а за рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше (картки особових рахунків, розшифровка сум штрафних санкцій).
Таким чином, відповідач вважав, що узгоджені суми по деклараціям були сплачені позивачем фактично з затримкою, у зв’язку з чим застосував штрафні санкції на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181.
Суд не погоджується з доводами відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу IV Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» №2346 від 05.04.01р. (із внесеними змінами і доповненнями) переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок одержувача.
Основні положення про власність в України встановлені Цивільним кодексом України, яким передбачено, що право власності в України охороняється законом, держава забезпечує стабільність правовідносин власності, суб’єктами права власності в Україні визначаються народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником, їх правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов’язки чи обмеження. Захист права власності здійснюється судом.
Пункт 3 статті 47 Господарського кодексу України також передбачає, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав суб’єктів господарювання.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм випливає, що власник коштів вільно володіє і на свій розсуд розпоряджається цими коштами, що є його власністю, і будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою власника або за рішенням суду.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобов’язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції України і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.
Серед повноважень органів податкової служби, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» такого права як самостійне, без згоди на те платника податків або без відповідного рішення суду, визначення призначення платежу і зарахування перерахованих платником – власником коштів за певним цільовим призначенням на інші платежі. Отже орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Джанкойська ОДПІ діяла із значним перевищенням своїх повноважень, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки не вправі була самостійно, без згоди позивача або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше. Оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі визначати призначення платежів, суд вважає, що застосування відповідачем п.17.1.7 ст.7 Закону №2181 спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача неправомірно і порушує право власності позивача, що є конституційним правом.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодекса адміністративного судочинства України особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у судовому спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте, доказів обгрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що відповідач не надав докази, що підтверджують факт порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання та документально не спростував наведені позивачем доводи щодо підстав скасування спірних податкових повідомлень-рішень, за умов відсутності достовірно встановленого факту зазначеного порушення позивачем, та при перевищенні відповідачем своїх повноважень щодо розпорядження власністю позивача без згоди останнього, позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя», ((96102. м.Джанкой, вул..Советська, 15а) підлягають задоволенню у повному обсязі, а спірне податкове повідомлення-рішення визнанню нечинним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №000929/15-02/0 від 23.07.2007 р.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Цикуренко А.С.