АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«01» грудня 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Височанської Н.К.
суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк Л.М.
секретар: Скрипник С.В.
за участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування витрат на поліпшення майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5., ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування витрат на поліпшення майна.
Посилалася на те, що 05.10.2006 року ОСОБА_2 уклала шлюб з її сином ОСОБА_3 Після реєстрації шлюбу відповідачі по справі перейшли проживати в господарство ОСОБА_5
Під час проживання в господарстві відповідачки ОСОБА_5 позивачка передала синові в безоплатне користування побутове майно на суму 4090 гривень.
Також зазначала, що до весілля господарство ОСОБА_5 перебувало в занедбаному стані, з її згоди організувала та провела ремонтні роботи будівель та підсобних приміщень. Згідно висновку № 09/144 будівельно-технічного дослідження вартість всіх робіт складає 51367 гривень.
Просила з підстав ст..387 ЦК України витребувати з незаконного володіння відповідачів побутове майно, а в разі відсутності стягнути грошову компенсацію в сумі 4090 гривен. Стягнути з ОСОБА_5 на її користь 51367 гривень у рахунок понесених витрат на проведення ремонтно-будівельних робіт, проведення оцінки будівельно-монтажних робіт в сумі 626 грн., а також судові витрати по справі.
В процесі розгляду справи позивачка змінила підставу позову в частині витребування майна. Посилалася на те, що побутове майно передала відповідачам в тимчасове безоплатне користування відповідно до усного договору позички.
В зв»язку із тим, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, то виникла необхідність у розірванні договору позички.
Просила витребувати майно з чужого незаконного володіння з підстав ст..836 ЦК України.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 жовтня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі .
Колегія суддів, заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного рішення, мотиви апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не довела належними та допустимими доказами, що спірне побутове майно було передано відповідачам на умовах договору позички і що між нею та відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір про проведення позивачкою ремонту житлового будинку та господарських споруд відповідачки.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду є правильними, оскільки вони ґрунтуються на повному і об»єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з»ясованих обставинах, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, правильно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального й процесуального права.
Так, відповідно до ст..827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов»язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Згідно ч.1 ст.828 ЦК договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.
Відповідно до ст..10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивачка належними та допустимими доказами не довела в судовому засіданні, що між нею та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позички побутового призначення, коли він був укладений, на яких умовах, на який строк тощо.
Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що деякі речі побутового призначення, які є предметом пору, були подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подаровані на весілля, а деякі – до дня народження відповідачки ОСОБА_2
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами був укладений договір позички є безпідставними.
Що стосується витрат позивачки на ремонт будинку відповідачки ОСОБА_5, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка здійснювала ремонтні роботи з відновлення будинку відповідачки добровільно, без укладення будь-якого договору на проведення ремонтних робіт, а тому понесені нею витрати не підлягають поверненню.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги висновок спеціаліста-будівельника та накладні на придбання будівельних матеріалів є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вказані докази не свідчать про укладення між позивачкою та відповідачкою ОСОБА_5 договору про проведення ремонтних робіт.
Сам факт участі або сприяння позивачки в проведенні ремонтних робіт будинку відповідачки ОСОБА_5 не може слугувати підставою для задоволення її претензій про повернення цих коштів. Такий позов може бути задоволений судом лише в тих випадках, коли між власником будинку та особою, яка надає допомогу в проведенні ремонту, мала місце домовленість про проведення будівельних або ремонтних робіт і що ця допомога власнику будинку надавалась не безоплатно.
Проте як вбачається з матеріалів справи, що позивачка не зазначила, що така домовленість з власником будинку була, коли цей договір укладався, на які саме ремонтні роботи, за яку ціну і який строк повернення вкладених в ремонтні роботи коштів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст..ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно: