АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «07» грудня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Підгорної С.П.
суддів Семенюка К.М., Марчака В.Я.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в інтересах останнього адвоката ОСОБА_1 на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець ІНФОРМАЦІЯ_2 українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, раніше судимий:
-вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31.10.1995 року за ст. 140 ч.3, 17, 140 ч. 2 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна з відстрочкою на 2 роки;
-вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17.04.1997 року за ст. 140 ч. 3, 43 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
Справа №11-438/2010 р. Головуючий у І інстанції: Павлінчук С.С.
Категорія: ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач: Семенюк К.М.
-вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10.05.2001 року за ст. 140 ч. 3, 44 КК України (в ред. 1960 р.) на 1 (один) рік позбавлення волі з конфіскацією майна;
-вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24.04.2003 року за ст.ст. 15, 152 ч. 1, 153 ч. 2, 70 КК України (в ред. 2001 р.) на 5 (п’ять) років позбавлення волі;
-вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18.06.2004 року за ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3, 70, 70 ч. 4 КК України (в ред. 2001 р.) на 8 (вісім) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 29.09.2009 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання на 1 рік 8 місяців 3 дні позбавлення волі -
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України і йому призначено покарання за даною статтею у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України невідбуту міру покарання, згідно вироку Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18.06.2004 року у виді одного року восьми місяців трьох днів позбавлення волі, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком, остаточно призначено міру покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 (чотири) роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання останньому визначено обчислювати з 28.05.2010 року.
Згідно вироку, ОСОБА_2, 22 травня 2010 року, приблизно, о 21 год. 30 хв., маючи непогашені судимості та в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за розкрадання чужого майна, проник в будинок потерпілої ОСОБА_3, що знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_2 звідки таємно викрав DVD програвач «Панасонік». В результаті злочинних дій ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди на суму 500 гривень.
В апеляції адвокат засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_1 просить вирок районного суду скасувати, як незаконний, а справу щодо ОСОБА_2 закрити у зв’язку із недоведеністю його вини та відсутністю в його діях складу злочину. При цьому, вказує на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також на однобічність, неповноту досудового та судового слідства.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу щодо нього закрити. При цьому, вказує на свою непричетність до скоєння інкримінованого йому злочину. Зазначає, що явку з каяттям та покази, дані ним під час допиту на досудовому слідстві, як підозрюваного, давав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції. Також апелянт вказує на однобічність проведення судового слідства в суді першої інстанції, мотивуючи це тим, що судом не були взяті до уваги докази стосовно його непричетності до крадіжки. Крім того, наголошує на те, що суд не надав йому можливості ознайомитися з протоколом судового засідання. Просить суд при розгляді справи в апеляційному порядку допитати свідків, котрі, на твердження апелянта, давали неправдиві показання в районному суді, та інших свідків, котрі викликалися в суд першої інстанції, а також допитати в якості свідка його дружину ОСОБА_5
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, котрі, кожний окремо, просили задовольнити їх апеляційні вимоги, міркування прокурора щодо залишення апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляцій необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Районний суд, встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано та правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, із проникненням в житло.
Не дивлячись на невизнання засудженим ОСОБА_2 в судовому засіданні своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, і їм дана правильна юридична оцінка.
З послідовних показань потерпілої ОСОБА_4.(а.с. 162) встановлено, що вона в кінці травня 2010 року виявила пропажу з свого господарства, що знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_3 програвача DVD «Панасонік» вартістю 500 гривень.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7.(а.с. 162-163) дали суду аналогічні показання.
Свідки ОСОБА_8 (а.с. 164) та ОСОБА_9(а.с. 164), котрі були понятими під час відтворення на місці скоєння злочину, дали показання, як підсудний розказував та показував обставини скоєння ним крадіжки з будинку потерпілої ОСОБА_4
Свідки ОСОБА_10(а.с. 164) та ОСОБА_11(а.с. 164), котрі здійснювали оперативно-розшукові заходи по заяві ОСОБА_4, дали показання, згідно яких ними було встановлено, що злочин скоїв підсудний, після чого останній добровільно написав явку з зізнанням, далі вони поїхали з ним на місце скоєння злочину, де був складений протокол огляду місця події та в подальшому матеріали справи передані слідчому. Жодних заходів фізичного чи психологічного насильства до підсудного вони не застосовували.
Свідок ОСОБА_12(а.с. 164-165) дав показання, згідно яких він, як начальник карного розшуку Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області, отримавши заяву про скоєння крадіжки програвача в ІНФОРМАЦІЯ_3 передав її для перевірки ОСОБА_10. В подальшому його повідомили, що крадіжку скоїв підсудний та матеріали передали слідчому.
Свідок ОСОБА_13.(а.с. 165) дав показання, що він, як начальник Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області, особисто спілкувався з підсудним після того, як той був доставлений в міліцію та написав з’явлення із зізнанням, і він повідомив його, що вкрав програвач. Жодних скарг про його побиття останній не заявляв.
Свідок ОСОБА_14(а.с. 165) дала показання, що вона здійснювала досудове слідство по даній кримінальній справі, і підсудний, будучи допитаним в якості обвинуваченого, вину свою визнав, добровільно під час відтворення обстановки та обставин події показав та розказав, як скоював крадіжку. Про застосування щодо нього насилля з боку працівників міліції він їй не заявляв.
Свідок ОСОБА_15.(а.с. 166) дав показання, що він як голова Слобідської сільської ради Новоселицького району, спілкувався з підсудним після того, як останній був затриманий міліцією, і той йому повідомив, що дійсно скоїв крадіжку програвача у потерпілої, однак не розумів чому він це зробив.
Крім показів потерпілої та свідків, дані ними в судовому засіданні, винуватість засудженого у вчиненні злочину також доведена зібраними по справі доказами:
-протоколом огляду місця події від 24.05.2010 року, згідно якого встановлено, що крадіжка вчинена із кімнати будинку в господарстві ОСОБА_4, що в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-13);
-явкою з каяттям від 27.05.2010 року, в якій ОСОБА_2 зізнався у скоєному злочині (а.с. 17);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29.05.2010 року з доданими до нього фототаблицями, згідно якого підсудний сам показував та розказував обставини вчинення ним крадіжки (а.с. 47-57).
Оскільки вказані докази та покази свідків були перевірені в судовому засіданні, узгоджуються між собою і не суперечать один одному, на думку колегії суддів, правильно судом поставлені в основу вироку та спростовують доводи апеляцій про непричетність засудженого до скоєння злочину. Невизнання засудженим ОСОБА_2 своєї вини вірно розцінено як вибраний ним метод самозахисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Посилання апелянтів на те, що органами досудового слідства були порушені вимоги кримінально-процесуального закону, а саме, не вжито всіх необхідних заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, є безпідставними, оскільки, при вивченні матеріалів справи встановлено, що при проведенні досудового слідства та при розгляді справи в суді першої інстанції, досліджено всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття обґрунтованого і законного рішення. Сукупність досліджених доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, у судовому засіданні перевірялися повно і їм дана у вироку об’єктивна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, у тому числі з точки зору достовірності і достатності.
Посилання в апеляціях на застосування щодо засудженого ОСОБА_2 незаконних методів слідства повністю спростовується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, які вірно поставлені судом в основу вироку.
На протязі всього досудового слідства ОСОБА_2 жодного разу не заявляв про застосування щодо нього незаконних методів слідства. Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання, що він, як начальник ІТТ Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області, забезпечував тримання підсудного в умовах ізолятора, і жодних скарг щодо застосування до підсудного насильства з боку працівників міліції, від нього не надходило. Крім того, з медичної довідки чергового лікаря Новоселицької ЦРЛ №350 від 28.05.2010 року (а.с. 39) вбачається відсутність будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2 За заявою підсудного щодо неправомірних дій працівників Новоселицького РВ УМВС України прокуратурою Новоселицького району проводилася перевірка, в результаті якої винесена постанова заступника прокурора Новоселицького району від 23.06.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 126-128).
Безпідставним, на думку колегії суддів, є твердження засудженого ОСОБА_2 про те, що суд не надав йому можливості ознайомитися з протоколом судового засідання. Оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи , з даним документом він ознайомлений 08 жовтня 2010 року(а.с.176), і ніяких доповнень та зауважень з приводу допущення неправильності або неповноти протоколу, він не заявляв, в тому числі про неправдивість показів свідків.
Вимогу про необхідність виклику свідків для допиту в апеляційному суді, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки підстав вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно, немає.
Також в апеляційній інстанції ОСОБА_2 заявив, що з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 ознайомлений.
Що стосується призначеного покарання засудженому ОСОБА_2, то вона, на думку колегії суддів, обрана відповідно до вимог ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного, і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Так, при призначенні покарання, районний суд врахував посередню характеристику засудженого по місцю проживання. Обставину, яка обтяжує покарання, суд вірно врахував рецидив злочинів, оскільки засуджений вчинив новий умисний злочин, маючи непогашену судимість за умисний злочин. Обставини, які пом’якшують покарання, суд вірно визнав добровільне відшкодування засудженим потерпілій завданого збитку, відсутність претензій з боку потерпілої, сприяння засудженим розкриттю злочину на досудовому слідстві, перебування дружини останнього в стані вагітності.
При цьому суд вірно призначив покарання засудженому за сукупністю вироків, у відповідності до вимог ст. 71 КК України, оскільки він в період умовно-дострокового звільнення та з невідбутим терміном покарання, скоїв новий злочин.
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
В задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_2 та в інтересах останнього адвоката ОСОБА_1 відмовити.
Вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Головуючий Підгорна С.П.
Судді Семенюк К.М.
Марчак В.Я.