№ 2- 503/10\1605
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2010 року Гребінківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Татіщевої Я.В., розглянувши в м.Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої суми державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про зобов’язання здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, починаючи з 1 серпня 2010 року, здійснити перерахунок та сплатити заборгованість державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 410220,71 грн. за період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду ІІ групи, а також виплатити компенсацію частини втрачених доходів з урахуванням індексу інфляції споживчих цін, посилаючись на те, що він має соціальний статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учасник ліквідації наслідків аварії, категорії 1, є інвалідом ІІ групи, та, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії, розмір якої не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % від мінімального розміру пенсії за віком.
У судове засідання позивач та представник позивача не з’явились, згідно наданих заяв позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, справу розглянути за їхньої відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, згідно заяви просив розглянути справу за відсутності представника відповідача, у своїх запереченях позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що порядок реалізації норм, закріплених у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначається Кабінетом Міністрів України, тому розміри мінімальних пенсій для визначення державної пенсії та додаткової пенсії встановлювались відповідно Постановою КМУ № 1 від 03.01.02р., виходячи з мінімального розміру пенсії 19,91 грн., Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008р., Постановою КМУ № 654 від 16.07.2008р. Крім того, у своїх запереченнях відповідач посилається на те, що призначення додаткової пенсії регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначали, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Що стосується компенсації частини доходів, то індексації підлягають грошові доходи в межах прожиткового мінімуму, інша частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає. Крім того, зазначали, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом прав і інтересів, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і ця обставина підтверджується посвідченням категорії 1 серії А № НОМЕР_1 ( а.с. 10 ), він є інвалідом ІІ групи (а.с. 11). Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного Фонду України в Гребінківському районі Полтавської області з 25 січня 1993 року як інвалід ІІІ групи, а з 1 лютого 2005 року – як інвалід ІІ групи.
Відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Позивачу державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановлювалась та виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.02р, № 530 від28.05.2008р. Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу, застосуванню підлягає Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України. Також необхідно зазначити, що зазначені Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовим актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Отже, позивач мав право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з січня 2000 року відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зазначених вище розмірах.
Однак, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому заборгованість як інваліду ІІ групи, починаючи з 1 січня 2000 року, але зазначена група інвалідності була йому встановлена тільки 1 лютого 2005 року, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно перерахунку та сплаті заборгованості по виплаті державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 1 січня 2000 року по 1 лютого 2005 року не підлягають задоволенню.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання пенсії у розмірах, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.
Разом з тим, оскільки ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року набрала чинності з 12.01.2005 року відповідно до ч.1 розділу ІІ ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 23.12.2004 року №2291-ІV, а відповідно до ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов’язіти провести перерахунок та виплатити щомісячку додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вищезазначеного закону, підлягають задоволенню лише за період часу після 12.01.2005 року.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” було встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір пенсії по ІІ групі інвалідності не може бути нижче 965 грн., згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», з 1 липня 2008 року у інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія у інвалідів ІІ групи не може бути меншою від 1090 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Гребінківському районі позивачу з 22 травня 2008 року було нараховано та сплачено державну пенсію та додаткову пенсію як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, 1 категорії, в розмірах, встановлених законом для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності окремих положень Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 року, при призначенні пенсії позивачу, мав діяти у відповідності з приписами діючих норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Що стосується вимог позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів з урахуванням індексу інфляції споживчих цін, то відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» вона здійснюється у разі затримки виплати доходів, тоді як стосовно позивача строки виплати порушені не були. Згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян в межах прожиткового мінімуму, визначеному для відповідних соціальних і демографічних груп населення, інша частина доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, не підлягає індексації.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Суд не вважає пропущеним строк звернення позивача до суду за захистом своїх прав, оскільки відповідно до ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», виплата пенсій за минулий час не обмежується в часі, якщо суму пенсії не отримано з вини органу, що призначає або виплачує пенсію.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нараховувати в майбутньому державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, тобто з 1 серпня 2010 року відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 256-257, 268 ЦК України, ст.ст. 15, 30, 60, 88, 208, 213-215, 218 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої суми державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі мінімальної пенсії за віком, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 2 лютого 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис Я.В. Татіщева
З оригіналом вірно:
Суддя
Гребінківського районного суду
Полтавської області Я.В. Татіщева