Справа № 2-А-1739/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі головуючого: судді Хайкіна В.М.
при секретарі: Орлової І.С.
з участю судового розпорядника: Акіншиной Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу за адміністративний позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, про зобов’язання виконати певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в жовтні 2010 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, про зобов’язання виконати певні дії - усунення перешкод для установки автономного опалення, пояснивши в заяві, вона є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Позивач звернулась до відповідача з проханням надати їй дозвіл на встановлення автономного опалення та водо нагріву в її квартирі, розташованій за вищезазначеною адресою, в зв’язку з незадовільною ситуацією з забезпечення будинку централізованим опаленням та водопостачанням гарячої води.
Згідно листа №3615 від 10 вересня 2010 року, позивачу було відмовлено в її проханні, посилаючись на постанову КМУ від 31.10.2007 року № 1268 «Про внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення з метою встановлення автономної системи опалення мешканцям багатоквартирних будинків, буде надаватись у разі відмови від централізованого опалення всього будинку.
Позивач вважає, що вона має право на альтернативне опалення, договору між нею та будь якою організацією на постачання теплової енергії немає, тим що відповідач не розглянув її заяву, останній порушив її законні права на отримання опалення з других джерел, або встановлення автономного опалення. Просить суд позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву з проханням справу розглядати у його відсутності, з урахуванням наданих заперечень, з яких вбачається що підключення до автономного опалення можливо лише за умов повного відключення від систем централізованого опалення всього будинку.
Суд, вислухавши думку сторони, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:
- Позивач ОСОБА_2 є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується реєстраційним посвідченням Ізюмського бюро технічної інвентаризації, записаного в реєстрову книгу № 20/27 за реєстровим № НОМЕР_1 від 18.04.1994 року (а.с.8).
- Листом №3615 від 10 вересня 2010 року, відповідач відмовив в задоволенні заяви позивачки, посилаючись на постанову КМУ від 31.10.2007 року № 1268 «Про внесення змін до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (а.с.6).
Судом встановлено, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не розглянув заяву позивача про надання дозволу на відключення його квартири від мережі централізованого опалення та надання дозволу на встановлення індивідуального (автономного) опалення.
Згідно ч.1,2,6 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку, та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Дії відповідача в відмові задоволення заяви позивача про надання дозволу на відключення її квартири від мережі централізованого опалення та надання дозволу на встановлення індивідуального (автономного) опалення, є порушенням її прав, свобод та інтересів власника в користуванні та розпорядженні своїм майном на свій розсуд.
Відповідач обмежує таке право шляхом заборони власнику відокремленого приміщення вибирати спосіб опалення житлового приміщення, пов'язуючи такий вибір із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку. В такому випадку воля власника розпоряджатися приміщенням на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб обігрівати приміщення.
Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.
Відносини щодо отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються між власниками окремих житлових та нежитлових приміщень та постачальниками таких послуг на підставі договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладеними між конкретними споживачами та комунальними підприємствами, які надають такі послуги.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.42 Конституції України права споживачів захищає держава.
Суд не може погодитись з посиланням відповідача на Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання” №4 від 22.11.2005 року, оскільки виходячи зі змісту даного нормативного акту, цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих приміщень (квартир), порядок відключення яких залишається законодавчо неврегульованим.
Згідно з ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд вважає, що якщо зазначений Порядок застосовується до правовідносин, які стосуються окремих приміщень (квартир), то цей нормативно-правовий акт буде суперечити Конституції України та іншим Законам України з наступних підстав.
Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання”, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-ІV від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки. Згідно п.6 ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника, споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Згідно ст.24 Закону України „Про теплопостачання” № 2633-ІV від 02.06.2005 року, споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Згідно п.24 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” №630 від 21.07.2005 року, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про житлово-комунальні послуги” та Закон України „Про теплопостачання”, а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, тому вимоги позивача є законними і підлягають задоволенню.
На підставі Конституції України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-ІV від 24.06.2004 року, Закону України „Про теплопостачання” №2633-ІV від 02.06.2005 року, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” №630 від 21.07.2005 року, ч. 1. 2, 6 ст.319, ст.391 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 104, 159-163 КАС України суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, про зобов’язання виконати певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_2 дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1, від мережі централізованого опалення.
Зобов'язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_2 дозвіл на встановлення автономного опалення квартири АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Головуючий: