ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.10.2007 | Справа №2-22/5310-2007А |
04» жовтня 2007 р.( 12г.00хв.) м.Сімферополь Справа №2-22/5310-2007А
За позовом - ЗАТ «Морбуд» ( м.Севастополь, вул.Новоросійська 25/вул. Демидова7)
До відповідача - ДПІ у м.Феодосії ( м. Феодосія , вул. Кримська,82-В)
Про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень .
Суддя С.В.Яковлєв
За участю секретаря Дулімової В.І.
представники:
Від позивача - Афанасьєва Т.А. – пред-к, дов. від 27.07.2006 р. Від відповідача - Радій А.О – пред-к, дов. від 06.09.2007 р.
Сутність спору: Позивач – ЗАТ «Морбуд» - звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати недійсними прийняті ДПІ у м.Феодосії (далі відповідач) податкові повідомлення – рішення від 17.08.2006 р. № 13533/15-2/1/0 та № 13533/15-2/2/0 . Вимоги мотивовані тим, що відповідач застосував штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання , обов’язок щодо сплати якого він не мав.
Під час судового засідання, яке відбулось 04.10.2007 р. , керуючись ст.49,51 КАСУ , представник позивача уточнив позовні вимоги ( вих. №505 від 03.10.2007р.) просив визнати недійсними податкові повідомлення - рішення відповідача від 17.08.2006 р. № 13533/15-2/1/0 та № 13533/15-2/2/0, від 29.09.2006 р. № 13533/15-2/1/1 та № 13533/15-2/2/1, від 07.12.2006 р. № 13533/15-2/1/2 та № 13533/15-2/2/2, від 21.02.2007 р. № 13533/15-2/1/3 та № 13533/15-2/2/3.
Відповідач надав відзив на позов (вих. № 1254/9/10-0 від 04.05.2007 р.) , в якому з позовними вимогами не погодився, вказавши, що під час проведення перевірки позивача встановлено порушення ним п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в наслідок чого до нього застосовані штрафні санкції.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 04.10.2007 р., с позовними вимогами ( з урахуванням клопотання ) не погодився, не заперечував проти продовження розгляду справи
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників учасників процесу , суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідач провів невиїзну документальну перевірку Феодосійської філії позивача, за результатами якої склав акт № 606/15-2/01385982 від 10.08.2006 р.
В зазначеному акті відповідач зробив висновки про порушення позивачем п.п.5.3.1.п.5.3. ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині несвоєчасної сплати податкового зобов’язання , визначеного у наданих ним податкових деклараціях .
Відповідач 17.08.2006 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/1/0 , згідно з яким відповідно до акту перевірки № 606/15-2/01385982 на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 86 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 26111 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5222,20 грн.
На підставі акту перевірки № 606/15-2/01385982 відповідач 17.08.2006 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/2/0 , згідно з яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 12510 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1251 грн.
Позивач керуючись ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернувся до відповідача зі скаргою, в який просив скасувати зазначені податкові-повідомлення рішення.
Відповідач після розгляду скарги позивача 21.09.2006 р. прийняв рішення № 1863/10/25-0 , залишив її без задоволення , податкові-повідомлення –рішення без змін.
Відповідач 29.09.2006 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/1/1 , згідно з яким відповідно до акту перевірки № 606/15-2/01385982 на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 86 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 26111 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5222,20 грн.
На підставі акту перевірки № 606/15-2/01385982 відповідач 29.09.2006 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/2/1 , згідно з яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 12510 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1251 грн.
Позивач 04.10.2006 р. звернувся до ДПА в АРК зі скаргою на податкові повідомлення – рішення відповідача № 13533/15-2/1/0 та № 13533/15-2/2/0.
ДПА в АРК 01.12.2006 р. прийняла рішення № 2680/10/25007 , яким залишила без змін зазначені податкові повідомлення – рішення.
Відповідач 07.12.2006 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/1/2 , згідно з яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 86 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 26111 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5222,20 грн. , а також податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/2/2 , згідно з яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 12510 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1251 грн.
Позивач звернувся до ДПА України зі скаргою, за результатами розгляду якої 14.02.2007 р. прийнято рішення ( № 1422/6/25-0215), яким залишені без змін зазначені вище податкові-повідомлення – рішення.
Відповідач 21.02.2007 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/1/3 , згідно з яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 86 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 26111 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5222,20 грн. , а також податкове повідомлення-рішення № 13533/15-2/2/3 , згідно з яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 12510 грн. позивач мав сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1251 грн.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов’язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає , що податкові декларації податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Уп.п.4.1.5.ст4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації платника податків.
Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства , та порядок їх застосування визначені у ст. 17 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,
при затримці від 31до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;
при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом.
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.
Матеріали справи свідчать про те, що Феодосійською філією позивача була надана податкова декларація з ПДВ за березень 2006 р. ( вх.№ 14066 від 19.04.2006 р.), якою узгоджено податкове зобов’язання у сумі 15216 грн. з терміном сплати 03.05.2006 р. Згідно наданою податковою декларацією по ПДВ за квітень 2006 р. ( вх. № 19563 від 22.05.2006 р. ) у Феодосійською філією позивача виникло узгоджене податкове зобов’язання у сумі 10895 грн. з терміном оплати 30.05.2006 р. Згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2006 р. ( вх.№ 21883 від 20.06.2006 р.) у Феодосійською філією позивача виникло узгоджене податкове зобов’язання у сумі 12510,00 з терміном оплати 30.06.2006 р.
Надані сторонами розрахунки штрафних санкцій свідчать про те, що позивач відніс до сплати узгодженого позивачем податкового зобов’язання по ПДВ за березень 2006 р. перераховане позивачем 68665,40 грн. платіжним дорученням № 516 від 11.07.2006 р. , з яких зараховано на погашення податкового боргу 2613,51 грн. , граничний термін оплати порушений на 69 календарних днів, перерахування 30000 грн. платіжним дорученням № 182 від 28.07.2006 р. , з яких зараховано на погашення узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ 12163,39 грн. та 439,10 грн., що призвело до порушення граничного терміну оплати на 86 календарних дня. Відповідач вважає, що оплата узгодженого позивачем податкового зобов’язання по ПДВ за квітень 2006 р. було здійснено під час перерахування 30000 грн. платіжним дорученням № 182 від 28.07.2006 р., з яких 10895 грн. було віднесено на сплату зазначеного зобов’язання , що призвело до порушення граничного теміну оплати на 59 календарних днів . У наданому відповідачем розрахунку суми штрафних санкцій визначено, що при перерахуванні позивачем 30000 грн. платіжним дорученням № 182 від 28.07.2006 р ним здійснено зарахування 12510 грн. на погашення узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ за травень 2006 р., що призвело до порушення граничного терміну його оплати на 28 календарних дня.
З зазначеними висновками відповідача позивач не погоджується та визначає , що узгоджені ним суми податкових зобов’язань по ПДВ у розмірі 15216грн. та 10895 грн. за березень та квітень 2006 р. відповідно він не мав сплачувати взагалі у зв’язку з наявністю переплати по податку на прибуток, яку він просив зарахувати для погашення зазначених податкових зобов’язань . Крім того, він вважає необґрунтованим нарахування штрафних санкції за несвоєчасну сплата узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ за травень 2006 р. в наслідок того, що 23.06.2006 р. ним здійснено перерахування коштів у розмірі 12510 грн. до спливу строку його сплати.
Представником позивач надана копія довідки обслуговуючого банку щодо руху коштів на його поточному рахунку 23.06.2006 р. Згідно з зазначеною довідкою позивач платіжним дорученням № 626 23.03.2006 р. перерахував до місцевого бюджету м. Феодосія 12510 грн. Під час здійснення вказаного переказу коштів у графі «Призначення платежу» зазначеного платіжного документу було визначено : «перерахування податку по ПДВ за травень 2006 р. нараховано повністю з терміном 23.06.2006 р.»
Вивчивши зазначений документ , приймаючи до уваги те, що відповідач підтвердив , що термін сплати узгодженого позивачам податкового зобов’язання по ПДВ за травень 2006 р. у сумі 12510,00 грн. під час подання декларації по ПДВ ( вх.№ 21883 від 20.06.2006 р.) був 30.06.2006 р. , суд вважає, що знайшов підтвердження факт виконання позивачем вимог ст. 4, 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо сплати зазначеного податкового зобов’язання .
За таких обставин суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача передбачених ст. 17 Закону санкцій в наслідок порушення ним термін сплати узгодженого позивачам податкового зобов’язання по ПДВ за травень 2006 р , у зв’язку з чим підлягають задоволенню вимоги по визнанню нечинними податкових повідомлень-рішень № 13533/15-2/2/0 від 17.08.2006 р., № 13533/15-2/2/1 від 29.09.2006 р. , № 13533/15-2/2/2 від 07.12.2006 р., № 13533/15-2/2/3 21.02.2007 р.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач у січні 2006 р. неодноразово звертався до відповідача з заявами про віднесення сум переплати податку на прибуток на зарахування заборгованості по ПДВ. Відповідач надіслав на адресу позивача листа № 413/10/1501 від 02.02.2006 р. , в якому визначив, що переплату податку на прибуток можна зарахувати на погашення заборгованості по іншим податкам після проведення документальної перевірки щодо обґрунтування її виникнення.
Відповідач повторно 29.05.2006 р. надіслала на адресу позивача листа № 2504/10/23-2 , в якому підтвердив наявність переплати по податку на прибуток у сумі 35766 грн., визначив можливість зарахування зазначеної суми для погашення заборгованості за іншими податками після проведення позапланової виїзної перевірки суб’єкта господарювання. Позивач надіслав відповідь на вказаний лист відповідача (вих.. №313 від 13.06.2006 р.) , в якої відмовився від проведення запропонованої ним позапланової виїзної перевірки для встановлення можливості зарахування сум переплати по податку на прибуток для погашення заборгованості по іншим податкам.
Вивчивши зазначені документи , суд прийшов до висновку, що на час виникнення необхідності сплатити узгоджені при надіслані позивачем податковим органам декларацій податкових зобов’язаннь по ПДВ за березень та квітень 2006 р. не була проведена процедура зарахування суми переплати по податку на прибуток на погашення вказаної заборгованості. У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до суд с позовом про спонукання відповідача здійснити зарахування переплати сум податку на прибуток для погашення заборгованості по іншим податкам.
За таких умов, приймаючи до уваги підтвердження матеріалами справи перерахування позивачем 11.07.2006р 68665,40 грн. платіжним дорученням № 516 та 28.07.2006 р. 30000 грн. платіжним дорученням № 182 , суд вважає, що відповідач , діючи відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , правомірно погасив при отриманні вказаних коштів узгоджені позивачем податкові зобов’язання по ПДВ за березень та квітень 2006 р. , обґрунтовано нарахував штрафні санкції за порушення термінів їх сплати.
В силу викладеного не підлягають задоволенню вимоги по визнанню нечинними податкових повідомлень-рішень № 13533/15-2/1/0 від 17.08.2006 р., № 13533/15-2/1/1 від 29.09.2006 р. , № 13533/15-2/1/2 від 07.12.2006 р., № 13533/15-2/1/3 21.02.2007 р.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що під час винесення зазначених податкових повідомлень-рішень Феодосійська філія була ліквідована. Відповідачем по справі надана довідка 4-ОПП, яка підтверджує наявність філії на обліку як платника податків. Крім того відповідно до п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі анулювання реєстрації платник податку у строки, визначені законом , є зобов’язаним погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку , що виникли до такого анулювання, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку , чи ні.
Під час судового засідання, яке відбулось 04.10.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 10.10.2007 р.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосії (м.Феодосія , вул. Кримська,82-В) № 13533/15-2/2/0 від 17.08.2006 р., № 13533/15-2/2/1 від 29.09.2006 р. , № 13533/15-2/2/2 від 07.12.2006 р., № 13533/15-2/2/3 21.02.2007 р.
Повернути ЗАТ «Морбуд» ( м.Севастополь, вул.Новоросійська 25/вул. Демидова7, ЗКПО 13792296) з Державного бюджету України 1.70грн.– судового збору.
В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 163 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційну скаргу не подано, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки , передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.