Справа № 2-2513/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2 листопада  2010 року

              Артемівський районний суд м. Луганська  у складі:

              головуючого судді Головіної Т.М.,

               секретаря Шубіної  О.С.,  

                          розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом  ПАТ  «ВТБ Банк»  в особі  відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ  «ВТБ Банк»  до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ  «ВТБ Банк»  в особі  відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ  «ВТБ Банк» про визнання недійсними умов  кредитного договору, визнання кредитного договору  та договору поруки недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

                   Позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку борг з кредиту за договором від 14.08.2008р. у сумі 49 953,96 гривень, який складається з: 15 703,61 грн.- сума кредиту, що залишилась неповернутою боржником станом на 1.03.2010р.;   8 735,30 грн. - сума простроченого  боргу  по кредиту з урахуванням індексу інфляції; 8 348,05 грн.- сума прострочених відсотків з урахуванням індексу інфляції;  259,11 грн. - сума відсотків за користування кредитом за період з 18.02. 2010р. по 28.02.2010р.; 8 387,91 грн. - сума несплаченої пені за весь час прострочення кредиту; 143,17грн. – 3% річних від суми простроченого кредиту за весь час прострочення кредиту; 8 237,14 грн. - сума несплаченої пені за весь час прострочення процентів згідно з п. 9.1. кредитного договору; 139,67 грн. - 3% річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України, а також судові витрати, мотивуючи тим, що зобов’язання по кредитному договору відповідачка ОСОБА_1  не виконала, відповідач ОСОБА_2  уклав договір поруки і повинен нести грошові зобов’язання солідарно з позичальником.

                       Відповідачі ОСОБА_2., не оспорюючи факт отримання грошових коштів за кредитним договором та факт порушення ними зобов»язань,  у зустрічному позові, який надалі доповнили,  просять суд визнати кредитний договір, укладений ОСОБА_1 із Банком недійсним,  мотивуючи тим, що умови оспорюваного договору суперечать чинному законодавству, моральним засадам суспільства та є несправедливим,  бо позичальнику за умовами договору не надано право  на його розірвання; пеня від суми простроченої заборгованості непропорційно завелика; можливість Банку в односторонньому порядку  на збільшення відсотків за користування кредитом; можливість Банку без згоди Позичальника  повністю або частково  передати свої права  та зобов»язання за кредитним договором  третій особі; можливість Банку самостійно змінити черговість погашення Позичальником  вимог Банку і встановити довільну черговість  погашення вимог незалежно від  призначення платежів,  вказаних позичальником. Підставами недійсності договору поруки є, за думкою відповідачів,  недійсність основного зобов»язанння, яке, як слід,  не підлягає забезпеченню.  

                      У судовому засіданні представник позивача  на позові наполягав,  надав пояснення, аналогічні викладеному у позові, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав,  посилаючись на те,  що кредитний договір та договір поруки укладені на законних підставах, чинному законодавству не суперечать, підстав щодо їх недійсності – немає.

                     Відповідачі ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги Банку не визнали,  надали пояснення, аналогічні викладеним у зустрічному позові, який підтримали повністю.

                     Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази,   судом встановлено що:

                      14 серпня 2008 року   між ПАТ  «ВТБ Банк»  в особі  відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ  «ВТБ Банк» , який є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків ВАТ  «ВТБ Банк»   та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 63 Пк/2008, згідно із яким Банк надав ОСОБА_1  кредит в національній валюті у сумі 25 000  гривень, відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному  об сязі  до  12.08.2011 року  та сплатити  за  користування  кредитом  проценти у  розмірі   36 %   річних.

    Факт надання кредиту підтверджується меморіальним ордером на видачу готівки № 1739 від 15.08.2008 року.

     Відповідно до п. 9.1   Кредитного договору, у випадку прострочення  виконання Позичальником своїх зобов»язань щодо повернення кредиту або сплати відсотків,  Позичальник сплачує неустойку  у вигляді пені  в розмірі 0,5  відсотка в день  від суми невиконаних зобов»язань  по погашенню заборгованості. П. 9.2 Договору  передбачено, що виконання  зобов»яззань позичальника  за Договором може забезпечуватися  будь-якими іншими видами  забезпечення, встановленими  ЦК України.

        Відповідачка  ОСОБА_1  не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих відсотків, чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

    Станом на 1.03. 2010 року позивачка має  заборгованість за кредитним договором на загальну суму 49 953,96 гривень, з яких: 15 703,61 грн.- сума кредиту, що залишилась неповернутою боржником станом на 1.03. 2010;  8 735,30 грн. - сума простроченого  боргу  по кредиту з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 8 348,05 грн.- сума прострочених відсотків з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 259,11 грн. -сума відсотків за користування кредитом за період з 18.02. 2010р. по 28.02.2010р.; 8387,91 грн. - сума несплаченої пені за весь час прострочення кредиту згідно з п. 9.1. кредитного договору; 143,17грн. - 3,0 % річних від суми простроченого кредиту за весь час прострочення кредиту згідно ст. 625 ЦК України; 8 237,14 грн. - сума пені за весь час прострочення процентів згідно з п. 9.1. кредитного договору; 139,67 грн. - 3,0 % річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України.

            П. 4.3, 5.4  Кредитного договору   передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на   10 відсотків; або несплати Позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту. Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення Банку згідно з п.4.3. кредитного договору, повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти та сплатити можливу неустойку.

          Лист-вимога, надана позивачем відповідачці ОСОБА_1  щодо виконання зобов'язань за Кредитним договором,   залишена без виконання.

       З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача  ОСОБА_1 за кредитним договором, між Банком та відповідачем ОСОБА_2 14.08.2008 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2  зобов'язався відповідати перед Банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 її зобов'язань, що виникли із Кредитного договору в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, сплату пені та інших платежів, передбачених Кредитним договором, відшкодування збитків. Відповідальність відповідачів є солідарною.

            Згідно ст..ст. 526, 553, 546, 549, 554, 625, 627, 628, 635, 638,  651  ЦК України,  сторони  вільні   в  укладенні договору, визначені його умов;  зміст договору  становлять умови, визначені на розсуд  сторін і погоджені  ним та умови, які є  обов»язковими  відповідно до актів  цивільного законодавства; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх  істотних умов договору та може бути укладений  у будь-якій формі, якщо вимоги  щодо форми договору  не встановлені законом.   Зміна або  розірвання  договору допускається  лише за згодою  сторін, якщо  інше не встановлене  договором або законом. виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Зобов’язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу  з урахуванням  встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено законом або договором. З а договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів.

                    Таким чином, позивач має право вимагати солідарного виконання договору позичальником і поручителем. Підстав для звільнення поручителя від обов’язків, виниклих за договором кредиту і поруки в даному випадку нема. З відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню на користь позивача вся сума боргу за кредитним договором  на загальну суму  49 953,96  грн..

                     Права Банку порушені та підлягають судовому захисту, позов Банку обґрунтований, підлягає задоволенню.

                     Відповідно до ст..203, ч.1 ст. 215  ЦКУ, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1, 3-5 ст..203 ЦКУ; недійсною визнається угода, що була укладена з порушенням вимог чинного законодавства.

                     Суд не вбачає підстав недійсності укладеного 14.08.2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1   кредитного договору № 63 Пк/2008. При укладенні договору сторони, які вільні в укладенні договору,  діяли добросовісно і дійшли домовленості відносно всіх основних і суттєвих його умов, в тому числі про юридичну природу договору, строк його дії, коло обов”язків і прав кожної з сторін. Волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі,  правові наслідки, обумовлені зазначеним договором, реально настали -  відповідачкою ОСОБА_1  були отримані грошові кошти; договір вчинено правомочними сторонами, тому слід вважати, що кредитний договір укладений законно. Підстав для визнання договору недійсним, передбачених параграфом 2 ЦКУ, не встановлено.

                     Посилання відповідачки  ОСОБА_1  як на підставу недійсності даного правочину на  те, що його зміст суперечить чинному законодавству, моральним засадам суспільства та є несправедливим,  не підтверджене жодним із засобів доказування, а зазначені представником факти, такі як встановлення непропорційно великого розміру пені,  право Банку на одностороннє збільшення  процентної ставки  та інші…, не є  такими підставами, враховуючи,  вимоги закону щодо вільного волевиявлення сторін у визначенні умов договору, які є обов»язковими для виконання обома сторонами договору.

                    Суд приходить до висновку про необґрунтованість зустрічних  позовних вимог ОСОБА_1   щодо недійсності кредитного договору.

                   Відповідно до ст.548 ЦК України, недійсне зобов»язання  не підлягає забезпеченню,  недійсність основного зобов»язання  спричиняє недійсність  зобов»язання щодо його забезпечення.

                   Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, кредитні зобов»язання останньої  є дійсними, зобов»язаня щодо забезпечення оспорюваного відповідачем кредитного договору у вигляді договору поруки, слід також  вважати дійсними. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання договору поруки недійсним – необгрунтовані та задоволенню не підлягають.

                   Позивачем понесені судові витрати на загальну суму  619,54  грн., які підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних частках .    

                   На підставі ст.ст. 203, 215, 526, 553, 546, 549, 554, 625, 627, 628, 635, 638,  651 ЦК України, керуючись ст. 10,11,60, 212-215  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

                Позов ПАТ  «ВТБ Банк»  в особі  відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ  «ВТБ Банк»  задовольнити; стягнути на користь  ПАТ  «ВТБ Банк»  в особі  відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ  «ВТБ Банк»  з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитом у сумі 49 953,96  грн..

               Стягнути на користь  ПАТ  «ВТБ Банк»  в особі  відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ  «ВТБ Банк»  з відповідачів судові витрати в сумі 619,54  грн. в рівних частках, стягнувши з ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 309,77  грн.   з кожного.

               У  позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ  «ВТБ Банк»  в особі  відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк»про визнання недійсними умов  кредитного договору, визнання кредитного договору  та договору поруки недійсними - відмовити за необґрунтованістю.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

             Суддя:                                                                                                                                   Т.М.Головіна