Справа № 22-ц-31128 2010р.         Головуючий 1 інстанції :

                                                   Бондар С.Б.

         Категорія:  спори , що виникають Доповідач: Малінська С.М.

            із договорів про надання послуг              

                        Ухвала

іменем     України

   06 грудня 2010р.

Судова колегія судової палати з цивільних справ  апеляційного суду  Харківської області  у складі :

Головуючого  - судді – Малінської С.М.

суддів         - Даниленка  В.М. , Піддубного Р.М.

при секретарі : Потюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Харкові  цивільну справу за апеляційною скаргою  представника відповідача  ОСОБА_2-ОСОБА_3   на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова   від  09 квітня   2010 року по справі  за позовом  Закритого акціонерного товариства « Український мобільний зв'язок»    до  ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку  ,-      

ВСТАНОВИЛА:

    Позивач Закрите акціонерне товариство « Український мобільний зв'язок»  звернулось у суд до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку .

       Позивач посилався на те , що  між ЗАТ « Український мобільний зв'язок»   і ОСОБА_2  укладено договір про надання  послуг мобільного зв’язку   № 1916749 від 25.05.2005 року , а також додаткову угоду до нього № 1916749 від 25.05.2005 року, згідно яких   відповідач забов’язана   була сплатити  вартість наданих послуг до 15 числа місяця , наступного за розрахунковим , а саме не пізніше 15 лютого 2006 року.

    У зв’язку з порушенням  договірних забов’язань ОСОБА_2 була нарахована  договірна санкція  в розмірі 1554,90 грн. 07 березня 2006 року відповідачу була направлена претензія на суму 1652,57 грн.: 90,22-заборгованість за послуги зв’язку, 7.45- заборгованість по сплаті  до Пенсійного фонду України , 1554,90 – договірні санкції , однак  кошти від відповідача не надійшли.

    Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму.

    Рішенням   Червонозаводського районного суду м.Харкова   від  09 квітня   2010 року   позовні вимоги  були  задоволені .Стягнуто з відповідача на користь позивача 1652грн.57коп. заборгованості .

    В апеляційній скарзі представник відповідача  ОСОБА_2-ОСОБА_3   просить рішення  суду  скасувати та ухвалити нове рішення  про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки  судом порушені норми  матеріального та процесуального права  .

    Апелянт , зокрема ,посилався на те , що  п.1.2 Додаткової угоди № 1916749 є несправедливим, оскільки штрафна санкція у розмірі 3,65 грн. за кожен день є непропорційно великою порівняно із сумою несплаченою відповідачем за надання послуг мобільного зв’язку , а тому  цей пункт Додаткової угоди  повинен бути визнаний недійсним.

    Вислухав суддю-доповідача, пояснення учасників процесу , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги  , судова колегія вважає , що апеляційна скарга     не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України забов’язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

    Згідно до ч.1; 2  ст.546 ЦК України виконання забов’язання може забезпечуватися  неустойкою , порукою , гарантією , заставою , притриманням, завдатком.

    Договором або законом можуть бути встановлені  інші  види забезпечення виконання забов’язання.      

    Згідно зі ст.ст. 10 ; 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи  на підставі наданих сторонами і  іншими особами  , які беруть участь у справі , доказів , кожна сторона повинна  довести обставини , на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Як вбачається із матеріалів справи , між ЗАТ « Український мобільний зв'язок»   і ОСОБА_2  укладено договір про надання  послуг мобільного зв’язку   № 1916749 від 25.05.2005 року , а також додаткову угоду до нього № 1916749 від 25.05.2005 року, згідно яких   відповідач забов’язана   була сплатити  вартість наданих послуг до 15 числа місяця , наступного за розрахунковим , а саме не пізніше 15 лютого 2006 року (а.с.10-12).

    У зв’язку з порушенням  договірних забов’язань ОСОБА_2 була нарахована  договірна санкція  в розмірі 1554,90 грн.( а.с.6). 07 березня 2006 року відповідачу була направлена претензія на суму 1652,57 грн.: 90,22-заборгованість за послуги зв’язку, 7.45- заборгованість по сплаті  до Пенсійного фонду України , 1554,90 – договірні санкції(а.с.7-8) , однак  кошти від відповідача не надійшли.

    Посилання апелянта на те , що  п.1.2 Додаткової угоди № 1916749 є несправедливим, оскільки штрафна санкція у розмірі 3,65 грн. є непропорційно великою порівняно із сумою несплаченою відповідачем за надання послуг мобільного зв’язку , а тому  цей пункт Додаткової угоди  повинен бути визнаний недійсним є безпідставним , оскільки з таким позовом  ОСОБА_2 до суду не зверталась. Доказів  належного виконання умов договору відповідач не надав.

    Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

    Враховуючи вищевикладене , судова колегія  вважає рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова   від  09 квітня   2010 року     законним , обгрунтованим , відповідаючим вимогам ст.ст. 214-215 ЦПК України  і не знаходить  підстав для  його скасування  .

    Керуючись  ст.ст. 292 ; 294-296; 303 ; 304 ; 307 ч.1 п.1 ; 308; 313-315 ; 317 ; 319 ; 325 ЦПК України , судова колегія,-

У Х В А Л И Л А  :

    Апеляційну скаргу представника відповідача  ОСОБА_2-ОСОБА_3   відхилити .

    Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова   від  09 квітня   2010 року    залишити без змін.

Ухвала   суду  апеляційної інстанції набирає законної сили  з моменту проголошення , але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти діб  з дня набрання законної сили.  

       Головуючий :

            судді :