Справа №2-1965/10

Р І Ш Е Н Н Я
     І м е н е м        У к р а ї н и

         13 грудня 2010 р.                  Староміський районний суд м. Вінниці

          в складі судді Шидловського О.В.,

при секретарі Шеванюк О.О.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на отримання проїзних документів на виїзд за межі України, надання дозволу на виїзди за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, як представник свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про надання дозволу на отримання проїзних документів на виїзд за межі України, надання дозволу на виїзди за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька. Ухвалою суду в якості третьої особи було залучено службу у справах дітей Вінницької міської ради. Позив мотивований наступним. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.07.1996 р. по 30.12.1997 р. Син сторін – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці. Після розірвання шлюбу відповідач з колишньою дружиною та сином ОСОБА_4 не спілкується, не сина не піклується, десять років тому поїхав на постійне проживання до Німеччини. Позивачка сама виховує та утримує сина ОСОБА_4, забезпечує йому умови для отримання різнобічного розвитку та відповідної освіти. Хлопець навчається у середній загальноосвітній школі № 9 м. Вінниці, відвідує спортивні секції з баскетболу та плавання, додатково індивідуально займається іноземною мовою та математикою. З метою розширення кругозору сина ОСОБА_4 позивачка має намір направити його під час шкільних канікул за кордон. Оскільки для отримання неповнолітньою дитиною документів для перетину кордонів держав потрібно мати нотаріально посвідчену заяву батьків, вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала за викладених у ньому обставин, просила задоволити позов. Зауважила, більше десяти років що батько ОСОБА_4 коштів на утримання сина не надає, ним не цікавиться і не піклується про нього, проживає у іншій державі, зв’язок з ним втрачено, через що порушується право її неповнолітнього сина на свободу пересування. Крім того, її син ОСОБА_4, крім іншого, серйозно займається математикою, бере участь у математичних олімпіадах, у зв’язку з чим їдучи під час канікул за кордон буде підвищувати свій рівень з цього предмету.

Представник третьої особи – служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засіданні не з’явився з невідомих причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно, позов не оспорив.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, за місцем останнього відомого місця проживання повідомлявся належним чином. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та представника служби у справах дітей і ухвалити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України.  

    Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши та оцінивши матеріали суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і на момент розгляду даної справи судом не досяг 16-ти років (а.с. 6), його батьком  зазначений ОСОБА_2, а матір’ю – ОСОБА_1 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, про що позивачка 30.12.1997 р. отримала свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с. 5).

З 25.04.2010 р. позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, є матір’ю неповнолітніх синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Згідно довідки ГУ МВС України у Вінницькій області від 24.11.2010 р. №26/5980 (а.с. 11) колишній чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_2 28.08.2000 р. отримав дозвіл на виїзд на постійне проживання в Німеччині, знятий з реєстрації у зв’язку з виїздом на ПМП до Німеччини.

    Згідно ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

    Згідно п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзд в Україну громадян України» оформлення проїзних документів дитині (віком від 14 до 18 років) провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду за кордон. За відсутністю згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

    Ст. 10 Конвенції про права дитини передбачається право дитини залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну.

    За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов, пред’явлений ОСОБА_1, підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзд в Україну громадян України», Європейською конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини від 20.11.1959 р., ст. ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 169, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :  

    Позов ОСОБА_1 задоволити.

    Надати дозвіл на отримання проїзних документів на виїзди за межі України та дозвіл на виїзди за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя