Справа №2-а -2456

                                                                                                                                               2010 року

                                                       П О С Т А Н О В А

                                             І М Е Н Е  М   У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 року                                          смт Куйбишеве

Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області  Мальований В.О., розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області (далі – УПФУ) про оскарження бездіяльності, зобов"язання зробити перерахунок та виплату недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії "Дітям війни", -

                       В С Т А Н О В И В :

    17 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до суду, в якому вказав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом – Закон) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась, бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі підвищення до пенсії згідно Закону №2195-IV є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин позивач прохав зобов’язати відповідача – Управління ПФУ здійснити йому  перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01 січня 2010 року по теперішній час та нараховувати підвищення до пенсії в розмірі 30% на час дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Ухвалою судді від 29 листопада 2010 року позов в частині вимог, які стосуються періоду з 01 січня 2010 року по 16 травня 2010 року, - залишені без розгляду.

Відповідач не подав письмових заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

    Суд, розглядаючи справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає за можливе прийняти рішення за наявності достатніх підстав для цього, а саме про часткове задоволення позову.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням та його паспортом, копії яких є у матеріалах справи. Згідно із ст.1 Закону статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.  

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Куйбишевському   районі Запорізької області, має правовий статус «дитини війни», що надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом .

Відповідно до ст.6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Право позивача на оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача – УПФУ, який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений державою на надання визначених Законом №2195-IV пільг, безпосередньо передбачено ст.10 вказаного Закону та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є бездіяльність відповідача щодо реалізації права позивача на отримання державної соціальної підтримки у відповідності до вимог ст.6 Закону .

Зміст ст..6 Закону не коригувався та її дія на 2010 рік законами України зупинена не була.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про проявлення відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період 17 травня 2010року по  29 листопада 2010  року  перерахунок підвищення до пенсії позивачу та виплатити йому пенсію у розмірі, встановленому ст.6 Закону.

Відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності, також як і не наведено підстав не застосування у виниклих правовідносинах належним чином положень ст.7 Закону №2195-IV, якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Що стосується вимог позивача про зобов”язання УПФУ в Куйбишевському районі в подальшому в 2010 році забезпечити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, то вона задоволенню не підлягає, оскільки суди не вправі вирішувати спори на майбутнє.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71,99,100,183*2  КАС України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1  - задовольнити  частково .

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 17 травня 2010року по 29 листопада 2010року перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  -  неправомірною.

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії за 2010 рік – з 17 травня 2010року по 29 листопада 2010року, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду  через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом 10- днів з дня отримання стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, її копії  шляхом подання апеляційної скарги за правилами встановленими статтями 185-187 КАС України.

Постанова відповідно до ч.9 статті 183*2 КАС України є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.  

Суддя:                 В.О.Мальований