Справа № 2а-6053/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
при секретарі судового засідання: Чеботарьовій Л.Я.,
з участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАЇ УМВС України в Житомирській області, інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС ОДДЗ м. Житомира Пасічника Юрія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом д о відповідачів про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 234030 від 13.09.2010р. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що правил дорожнього руху не порушував, про що надав відповідні пояснення працівникові ДАІ під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, відсутністю доказів вчинення правопорушення та порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема не роз‘ясненням прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі ордеру № 18-1/2010 від 05.12.2010р. та угоди № 13-01/2010 від 18.11.2010р. позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просить його задоволити.
Представник відповідача Управління ДАЇ УМВС України у Житомирській області та відповідач інспектор ДПС взводу № 3 роти ДПС ОДДЗ м. Житомира Пасічник Ю.М. в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлялися про розгляд справи, про причини своєї неявки суду не повідомили. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності відповідачів на підставі наявних доказів, відносно чого представник позивача не заперечив.
Судом встановлено, що 13.09.2010р. постановою серія АМ № 234030 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. З копії постанови вбачається, що ОСОБА_2 13.09.2010р. о 12 год. 16 хв. на 258 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 при обмежені швидкості 50 км/год. перевищив швидкість на 24 км/год., рухався зі швидкістю 74 км/год.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 № 091722 від 13.09.2010р. вбачається, що позивач по суті порушення пояснив, що незгідний з складеним протоколом.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності слід довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема його об‘єктивну сторону, яку визначає в тому числі час, місце, спосіб та умови скоєння правопорушення, скласти протокол про адміністративне правопорушення, копію якого вручити особі, відносно якої він складений.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
В оскаржуваній постанові в супереч вимогам вказаної вище норми не наведено обставини, які враховувалися при обранні позивачу стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Крім цього, відповідно до санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП штраф за скоєння правопорушення має бути визначений у неоподаткованих мінімумах доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судове засідання представник відповідача Управління ДАІ УМВС України у Житомирській області не з’явився, а також відповідачі не виконали вимог суду про представлення в судове засідання матеріалів адміністративної справи на підставі яких позивача було притягнено до адміністративної відповідальності. Крім того, не представили суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Оскаржувана постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
Маючи, перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення в якому позивач не визнавав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол ні постанова не містить і вони суду не представлені. За таких обставин суд не вправі вважати доведеним факт правопорушення.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Отже, в ході судового розгляду встановлено, що постанову серії АМ № 234030 від 13.09.2010р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесено з порушенням вимог ст.ст. 33, 251, 280 КУпАП, в зв’язку з чим дану постану слід скасувати, як таку, що винесена з порушенням передбачених законодавством вимог, провадження по справі закрити.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 104, 159, 160, 161, 171-2 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АМ № 234030 від 13.09.2010р., провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_2 — закрити.
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: