Справа № 2-12096/10 року
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Матірна Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до директора Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2, Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу про визнання наказу недійсним та стягнення заробітної плати, незаконно утриманих профвнесків, моральної шкоди,- ВСТАНОВИВ:
Позивач, збільшивши розмір позовних вимог просить суд визнати недійсним наказ №8 від 26.10.2009 року « Про зміну режиму підприємства» Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу; стягнути із Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу на її користь 117 грн. 94 коп. незаконно утриманих профспілкових внесків ; 10459 грн. заробітної плати за час простою з січня по грудень 2010 року та з відповідача директора Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 на її користь на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. Вимоги мотивує тим, що вона перебуває в трудових правовідносинах із відповідачем Державним Кіровоградським сокоекстрактовим заводом з 15.09.2003 року по даний час. Наказом №8 від 26.10.2009 року « Про зміну режиму підприємства» відповідач встановив неповний робочий день для всіх працівників з оплатою праці пропорційно відпрацьованому робочому часу на термін з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Про те, що її право порушено відповідачем вона дізналась з листа державної інспекції праці від 10.06.2010 року. Із вказаним вище наказом її ніхто не ознайомлював , не запитував згоди на роботу в нових умовах праці. На даний період підприємство працює в режимі неповного робочого часу , а фактично в простої , оплата праці працівникам проводиться пропорційно відпрацьованого часу, що суперечить умовам колективного договору та ст. 97 КЗпП України . Крім того, з неї незаконно утримувались підприємством щомісячно профспілкові внески. Заяви на їх утримання вона не писала , в первинній профспілковій організації ніколи не перебувала. Вважає, що саме директор підприємства ОСОБА_2 , порушуючи її законні трудові права, а саме: недоотримання ним заробітної платні , не визначеність режиму його роботи на підприємстві, ігнорування директором організації праці, а зокрема погіршення умов його трудового договору, має відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
В судове засідання позивачка подала заяву щодо продовження розгляду справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідачі - директор Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 та Державний Кіровоградський сокоекстрактовий завод, їх представники в судове засідання не з»явились, повідомлялись, заперечень на позов не подавали.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом встановлено, що позивачка з 15.09.2003 року перебуває в трудових правовідносинах із відповідачем Державним Кіровоградським сокоекстрактовим заводом .
Наказом директора ОСОБА_2 від 26.10.2009 року №8 « Про зміну режиму роботи підприємства» працівники підприємства переведені з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року на неповний робочий час. Особисті підписи працівників про ознайомлення зі змістом наказу (попередження про зміну існуючих умов праці в бік погіршення) відсутні, що є порушенням вимог ст.ст. 32, 103 КЗпП України та ст.. 29 Закону України « Про оплату праці» . Наказом не визначено конкретну тривалість неповного робочого часу працівників підприємства.
Тобто, умови праці, зазначені в наказі значно погіршують становище праці працівників та умови трудового договору порівняно із законодавством про працю України, зміни істотних умов праці трудового договору внесені наказом №8 в порушення процедури , передбаченої законодавством про працю, а тому є всі правові підстави , приймаючи до уваги, що позивачка помилилась при формулюванні прохальної частини щодо визнання недійсним наказу, визнати незаконним та скасувати наказ №8 від 26.10.2010 року.
Починаючи із січня 2007 року підприємство без достатніх правових підстав утримувало із заробітної плати позивача, яка не є членом профспілки та не писала заяву на їх вирахування, профспілкові внески - 117 грн. 94 коп., а відтак суд вважає, що вказана сума має бути повернута працівникові, оскільки в порушення вимог ст. 42 Закону України « Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності « була утримана . Доказів того, що позивач є членом профспілкової організації відповідач не надав.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованої заробітної платні за час простою, слід зазначити, що підприємство працює в режимі неповного робочого часу, фактично в простої. Оплата праці працівникам проводиться пропорційно відпрацьованого часу, що суперечить умовам колективного договору та ст. 97 КЗпП України де вказано ,що підприємства самостійно у колективному договорі встановлюють форми і систему оплати праці компенсаційні і гарантійні виплати... ( п.5.9. ?Час простою не з вини працівника оплачується у розмірах, не нижчих основної заробітної плати працівника") і порушує навіть вимоги ст. 113 КЗпП України та ст.12 Закону України ?ро оплату праці". Ст. 34 КЗпП України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для роботи з проведенням оплати працівникові не нижче від двох третин тарифної ставки(окладу).
Про розмір основного заробітку (окладу) позивачу стало відомо тільки з квітня 2010 р. так, як відповідач на вимогу працівників, став надавати розрахункові листи про отриману заробітну плату. Відповідно ст. 95 КЗпП України , законодавчо встановлено розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитись оплата праці, в період не забезпечення роботою оплата праці повинна проводитись в розмірі встановленої зарплати на підприємстві , але не нижче мінімальної заробітної плати встановленої в Україні. Відповідно Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року N 1646-УІ (стаття 2), Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"" від 06 листопада 2009 року N 1715-УІ (п. 2), з 01.01-2010 - 869грн., з 01.04.2010 - 884 грн. Згідно наданої підприємством довідки розмір посадового окладу згідно штатного розкладу з 01.01.2010 року складає 1086 грн. З 1 січня 2010 по 1 грудня 2010 року підприємство, на якому працює позивач фактично не працювало, а тому суд частково погоджується із наданим розрахунком позивача щодо заборгованої їй заробітної платні за час простою , та вирахувавши суму заборгованої заробітної плати стягує на користь позивачки - 10 051 грн. 59 коп. , яка і не була спростовано відповідачем.
Згідно статті 115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватись в строк, який порушений з вини відповідача.
Вимоги про стягнення із відповідача , а саме: директора Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 на користь позивача на відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими.
В порядку статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ №8 від 26.10.2009 року “ Про зміну режиму підприємства”Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу .
Стягнути із Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу на користь ОСОБА_1 - 117 грн. 94 коп. незаконно утриманих профспілкових внесків ; 10 051 грн. 59 коп. - заборгованої заробітної плати за час простою.
Стягнути із Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу на користь держави - 51 грн. судового збору та 120 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до директора Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.- відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кіровського райсуду
м. Кіровограда О.В.Бершадська