Справа №2-7436/10            

       РІШЕННЯ

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року Приморський районний  суд  м. Одеси  у  складі:  

головуючого  судді - Турецького О.С.                                

при  секретарі – Курченко В.М.                                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до НАСК «Оранта», та ОСОБА_2 про виплату страхової суми в повному обсязі і моральне відшкодування,-  

В С Т А Н О В И В :

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до НАСК «Оранта», та ОСОБА_2 про виплату страхової суми в повному обсязі і моральне відшкодування.

Свій позов позивач обґрунтувала наступним: ОСОБА_1, є власницею транспортного засобу автомобіля «Шевроле» державний номер НОМЕР_3.

12.07.2009 року о 9 год. 45 хвилин співвідповідач ОСОБА_2 (страхувальник НАСК Оранта за полісом № ВС / 5748737), керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Мечникова в м. Одеса зіткнувся з автомобілем «Шевроле», власницею якого є ОСОБА_1, тобто відбувся страховий випадок.

Вина правопорушника за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпроАП України визнана, та підтверджена постановою Приморського районного суду м. Одеси за 4 серпня 2009 року за справою №3-4619/09.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована в НАСК «Оранта».

За Полісом № ВС / 5748737 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну одного потерпілого є 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.

ОСОБА_1 звернулась в НАСК "Орната" з заявою та доданими до неї документами для отримання страхової виплати.

Провівши ремонтну калькуляцію (довідка про калькуляцію № 04/08 у додатках до заяви), за якою витрати на ремонт становлять 13 435,91 (тринадцять тисяч чотириста тридцять п'ять гривень, дев'яносто одну копійку) з НДС або 11 196,59 (одинадцять тисяч сто дев'яносто шість гривень, п'ятдесят дев'ять копійок) без НДС, НАСК "Оранта" виплатила позивачу лише 9 326,44 (дев'ять тисяч триста двадцять шість гривень, сорок чотири копійки).

Позивач вважає, що дії НАСК "Орната" є не законними, так як вони порушують  права власниці транспортного засобу, якому було заподіяно шкоду.

Загалом на ремонт вищевказаного автомобіля, ОСОБА_1 витратила 13 267 (тринадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень). Це підтверджується накладною №66 від 15 грудня 2009 року та актом виконаних робіт № 180 від 08 грудня 2009 року, що додаються до даної заяви.

До НАСК "Оранта" позивач зверталась тричі, щодо виплати страхового відшкодування: з заявою у день страхового випадку 12.07.2009, зі скаргою №15\934 15.01.2010, а також із скаргою 01.03.2010 (скарги у додатках до позовної заяви).

Через невиплату в повному обсязі страхового відшкодування, через відсутність будь-якої відповіді на звернення позивача у НАСК «ОРАНТА», позивач відчувала тяжкі душевні переживання. Крім того, ОСОБА_1 є людиною похилого віку (1945 рік народження), має вади слуху, що підтверджується довідкою, що знаходиться у додатках справи, а також у 1993 році перенесла хірургічну операцію трепанацію черепу та дві онкологічних операції, через це позивачу, у 65 років (пенсійне посвідчення №НОМЕР_4) важко обходитися без автомобілю, через те що НАСК «Оранта» виплатила страхове відшкодування у не повному обсязі цілих два місяці позивач не мала змоги керувати автомобілем, так як він був не справним, а відремонтувати його у позивача не вистачало коштів.

Позивач вважає, що має право на страхове відшкодування, у повному обсязі. Не виплачена сума становить 3940,56 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок гривень 56 копійок).

Позивач вважає за доцільним отримати з НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 моральне відшкодування у розмірі 3 000 грн. (трьох тисяч гривень), з кожного у зв'язку з порушенням відповідачем Закону України «Про звернення громадян».

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримував, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, вважає, що дії відповідачів НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 щодо невиплати її грошових коштів є неправомірними та порушують її законні права та інтереси.    

    Представник відповідача «НАСК Орната» в судове засідання з’явилася, з позовом не погодилась, надала суду письмові заперечення та докази в їх обґрунтування, відповідач ОСОБА_2 до судового засідання з’явився, з позовними вимогами не згоден, просив суд у позові відмовити.  

        Суд, вислухавши доводи та пояснення сторін, ознайомившись та дослідивши наявні  матеріали справи і надані сторонами докази, вважає, що в позовних вимогах позивача слід відмовити з наступних підстав.  

З матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2009 року ОСОБА_2 у 9 годин 45 хвилині, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Мечникова в м. Одесі, не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем маркі «Шевроле», державний номер НОМЕР_3, чим порушив правила дорожнього руху, вказаний факт підтверджується постановою суду (а.с.___).

ОСОБА_2 15 квітня 2009 року уклав із страховою компанією «Оранта» поліс обов’язково страхування цивільно - правовової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджено відповідним полюсом (а.с.____).

Відповідно висновку до звіту про авто товарознавче дослідження № 9/1938 від 01 жовтня 2009року (а.с._____) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Шевроле Авіо без ПДВ складає 9326, 44 грн., разом з ПДВ – 11191, 73 грн., вказаний світ позивачем оскаржено не було.  

Слід зазначити, що ліміт відповідальності за Полісом страхування Серія ВС № 5748737: за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) складає 51 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 35 000 грн. франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) - 0 грн.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

12.07.2009 року потерпіла особа ОСОБА_5 подала до ВАТ НАСК "ОРАНТА" заяву про страхову виплату, яка зареєстрована за номером № 9/1938. Того ж дня, з участю аварійного комісара ВАТ НАСК "ОРАНТА", було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу марки Шевролет Авіо, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, про що складено протокол огляду з фото додатками.

За результатами розгляду страхового випадку було складено розрахунок страхового відшкодування, який підлягає виплаті страхувальнику, розмір якого складає 9 326,44 гри. та яке було виплачено 19.10.2009, що підтверджує платіжне доручення № 5355.

Суд вважає, що доводи відповідача, щодо несплати страхового відшкодування без врахування ПДВ, є законними та обґрунтованими на підставі наступного.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з умовами Договору добровільного страхування транспортних засобів за цим Договором, підлягають відшкодуванню прямі збитки, заподіяні Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку. Розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу, визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту. Відповідно до Порядку застосування підпунктів 4.3.32 - 4.3.33 п.4.3. ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі Порядок), затвердженою розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.11.2003р. №126 при страхуванні майна платнику податку сума страхового відшкодування має бути спрямована на ремонт, відновлення застрахованої власності або її заміщення, при цьому така сума страхового відшкодування не включається до загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку. Згідно з п.2.2.4. Порядку якщо платник податку, який отримав страхове відшкодування, не здійснює заміну (відновлення) протягом визначених термінів, то невикористана сума такого страхового відшкодування включається ним до складу відповідного річного оподатковуваного доходу. Згідно з п.2.2.5. Порядку факт заміни (відновлення) застрахованого об'єкта майна, належного страхувальнику на правах власності, який викрадено, зруйновано чи визнано непридатним для використання мас бути підтвердженим платником податку розрахунковими документами (квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, договори купівлі продажу, договори підряду на виконання робіт з відновлення майна, укладені у встановленому чинним законодавством порядку).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеного ст.4 цього Закону та додається до ціни товарів (робіт, послуг). Згідно з п.6.5а ст. 6 цього Закону місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником податку.

Згідно з п.7.2.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли па спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначено п.6.1. ст.6 або п.8-1 ст.8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувається такий перехід. Згідно п.7.3. ст.7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства України не вважається прямим збитком власника пошкодженого транспортного засобу несплачений ним податок на додану вартість у складі суми матеріального збитку, визначеного оцінювачем для відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 988 Цивільного кодексу України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Як зазначено ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється Страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Однак, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав Страхувальник.

Враховуючи вищенаведене, оскільки не є прямим збитком власника пошкодженого внаслідок страхової події транспортного засобу несплачений ним податок на додану вартість, який є складовою частиною суми матеріального збитку, завданого власнику, Страховик не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування з врахуванням суми ПДВ, якщо власником не проведено відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу та не надано документальних доказів Страховику щодо проведення ремонтних робіт у платника ПДВ та оплати їх вартості з урахуванням суми ПДВ.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Стаття 6 Закону визначає поняття страхового випадку - подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором страхування.

Позивач просить суд стягнути на підставі п. п. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу України на її користь моральну шкоду. Однак, під моральною шкодою варто розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних і фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями. У п. 4 статті 23 ЦК України вказано, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди необхідно вказувати, у чому складається шкода, якими неправомірними діями заподіяний, з яких розумінь виходили, визначаючи розмір шкоди, і якими доказами підтверджується.

На підставі ч. 1 ст. 22 Закону України - при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Підпункт 22.3. Закону України вказує на те, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України (...у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; ...у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України. При цьому, страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 Закону України (обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51 000 гривень на одного потерпілого). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Аналізуючи заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, можна зробити висновок, що вимоги позивача носять декларативний характер, ніякими доказами не підтверджуються.

Слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Одеська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" не є юридичною особою.

Юридичною особою є Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", юридична адреса якої є 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 32, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та довідка ЄДРПОУ.

Доводи позивача, про те, що витрати на ремонт автомобіля та на запчастини перевищували суму страхового відшкодування, і в обґрунтування цього надали до суду копії документів, а саме: копію накладної № 66 від 15 грудня 2009 року(а.с._____), та акт виконаних робіт № 180 від 08 грудня 2009 року (а.с. ____) суд не бере до уваги як докази, виходячи з наступного.    

Як зазначено у ст.57 ЦПК України доказами  є  будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність  обставин,  що  обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними  є докази,  які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність  конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

  Відповідно до стаття 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази,  які  одержані  з  порушенням порядку, встановленого законом. Обставини  справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть  підтверджуватись  іншими засобами доказування.

Як зазначено у статті 60 ЦПК України обов'язки доказування і подання доказів кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 64 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи,  акти,  довідки, листування службового або особистого характеру або витяги  з  них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази,  як правило,  подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового  доказу,  суд  за  клопотанням  осіб,  які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Враховуючи, що до суду подано копію документів, які не були завірені, клопотання сторін, що витребування оригіналів вказаних актів не надходило, суд вважає, що надані позивачем зазначений акт та накладну неможливо прийняти як доказ, та врахувати при винесенні рішення.

Вказані доводи суду підтверджуються відповідним нормативним актом.

Так, відповідно до наказу Міністерства  транспорту та зв’язку України № 792 від 11.11.2002 року  «Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів» надання послуг здійснюється за зверненням Замовника чи за його попередньою заявкою,  яка реєструється в  журналі  реєстрації заявок. За заявкою Виконавець визначає дату, час представлення  ДТЗ (складових) і його (їхньої) документації для надання послуг. Послуги з технічного обслуговування і ремонту ДТЗ чи  його складових  частин  надаються Замовникові за письмовим договором. Договір  повинен  мати істотні умови відповідно до статті 28 Закону України "Про автомобільний транспорт". Договори між Замовником і Виконавцем реєструються  в журналі реєстрації. Журнал  повинен бути прошнурований і скріплений печаткою підприємства-виконавця (підписом підприємця). Акт передання-прийняття (додаток 2) ДТЗ (його  складових) для   надання   послуг  з  технічного  обслуговування  та  ремонту складається у двох примірниках. Обидва примірники мають  однакову юридичну силу і містять таку інформацію: 1) місце і дата складання акта; 2) найменування   та   місцезнаходження   (місце  проживання) підприємства (підприємця), що надає послуги; 3) посада,    прізвище,    ім'я   та   по   батькові   особи, відповідальної за приймання ДТЗ (його складових) до ремонту; 4) прізвище,  ім'я  та  по  батькові  власника  ДТЗ  чи  його представника,  що повинен діяти за довіреністю власника  (у  цьому разі зазначаються дані довіреності); 5) реєстраційні дані ДТЗ; 6) показання лічильника пробігу на спідометрі (тахографі); 7) наявність чи  відсутність  пломб  на  каналах  доступу  до показань лічильника пробігу на спідометрі (тахографі); 8) оцінка технічного стану,  роботоздатності, функціонування складових частин і систем складових частин, виявлені недоліки; 9) кількість пального в баках; 10) марки  моторної  і  трансмісійної  олив,  а  також  інших експлуатаційних рідин (у разі надання послуг з  їхньої  заміни  чи поповнення); 11) укомплектованість ДТЗ із зазначенням наявності  запасного колеса,    магнітофона,   радіоприймача,   припалювача   й   інших легкознімних частин; 2) перелік наданої з ДТЗ документації; 13) перелік  складових  частин  ДТЗ,   які   приймаються   на відповідальне збереження від Замовника.

Акт передання-прийняття  ДТЗ  (його  складових)  для  надання послуг   з   технічного  обслуговування  та  ремонту  підписується власником  ДТЗ  (його  складових)  та  особою,  відповідальною  за прийняття ДТЗ (його складових) до ремонту, і скріплюється печаткою Виконавця. З прийняттям  ДТЗ  та  їхніх  складових  до  технічного обслуговування чи ремонту Замовнику видається один примірник  акта передання-прийняття.

Порядок оплати послуг (робіт) визначається договором. Виконавець  оформляє  кошторис  витрат на виконання робіт (надання послуг),  який підписується сторонами і стає  невід'ємною частиною договору. Розрахунковими   документами,   що   засвідчують  надання послуги, є: акт передання-прийняття  ДТЗ  (його  складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний,   з  одного  боку,  контролером якості Виконавця,  що засвідчує повноту виконання,  оплату, якість надання  послуг  і  гарантійні  зобов'язання  (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний Замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура.      

Технічне  обслуговування  та ремонт ДТЗ (їхніх складових) виконується  згідно   з   вимогами   експлуатаційної,   ремонтної, технологічної  документації,  нормативних документів та за умовами договору. Технологічна документація затверджується в установленому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  N 14               «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення,  ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони  посилаються  як  на підставу  своїх  вимог і заперечень,  підтверджених доказами,  які були досліджені в судовому засіданні і  які  відповідають  вимогам закону  про  їх  належність та допустимість,  або обставин,  що не підлягають доказуванню,  а також  якщо  рішення  містить  вичерпні висновки   суду,   що   відповідають   встановленим   на  підставі достовірних доказів обставинам,  які мають значення для  вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 23, 60 ЦК України, Законом України «Про загальнообов’язкове страхування власників транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», Наказом Міністерства  транспорту та зв’язку України № 792 від 11.11.2002 року  «Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів»  суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до НАСК «Оранта», та ОСОБА_2 про виплату страхової суми та морального відшкодування відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя                                                     О.С.Турецький