Справа №2-13009/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року, Приморський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Терьохіна С.Є.,
при секретарі - Лапшинській Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 8 травня 2004 року у Третьому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис №131.
Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою.
Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що відсутність взаєморозуміння, відмінність поглядів на сімейне життя, призвели до розпаду сім’ї.
На даний час позивачка, вважає, що шлюб розпався повністю, примирення не можливе.
Майновий спір відсутній.
Між сторонами досягнуто згоди щодо проживання неповнолітнього сина з матір’ю, але відповідач постійно братиме участь у виховані дитини та щомісячно надаватиме матеріальну допомогу для забезпечення його життя.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свій позов підтримала в повному обсязі. Відповідач у судове засідання з’явився, позов визнав.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення за розірванням шлюбу та інші обставини життя подружжя, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що шлюб підлягає припиненню з наступних підстав.
8 травня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис №131. Свідоцтво про розірвання шлюбу видане Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси.
Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою.
На даний час сторони вважають, що шлюб розпався повністю, примирення не можливе.
Майновий спір відсутній.
Між сторонами досягнуто згоди щодо проживання неповнолітнього сина з матір’ю, але відповідач постійно братиме участь у виховані дитини та щомісячно надаватиме матеріальну допомогу для забезпечення його життя.
Сторони просять шлюб розірвати, вважаючи збереження сім’ї неможливим.
Так, у відповідності до ст.51 Конституції України, ст.24 Сімейного кодексу України - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушення до шлюбу є не припустимим.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюються статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При таких обставинах, суд вважає, що сім'я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.110-112 СК України, ст.ст.1, 3, 10, 57, 60, 208-215 ЦПК України, суд –
РІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис №131, що мають малолітнього сина – розірвати.
Сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір’ю, ОСОБА_1.
Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.Є.Терьохін