АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

     Справа № 22-ц-1705-Ф/10 Г   Головуючий суду першої інстанції      Красіков С.І.

С   Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції       Авраміді Т.С.

УХВАЛА

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді А  Авраміді Т.С.

Суддів:     Моісеєнко Т.І.,

     Полянської В.О.,

при секретарі Д  Короткові Д.К.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Іллічевської сільської ради Ленінського району АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 –ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 9 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року ОСОБА_6, в інтересах якого діє  ОСОБА_7, звернувся до суду з позовом до Іллічевської сільської ради Ленінського району АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку №НОМЕР_1 площею 0,06га, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 9 серпня 2010 року позов ОСОБА_6, в інтересах якого діє  ОСОБА_7  до Іллічевської сільської ради Ленінського району АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом залишений без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та передати справу для подальшого її розгляду.

В якості доводів апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано залишив позов ОСОБА_6 без розгляду, пославшись на відсутність повноважень ОСОБА_7 як його представника, у зв’язку з тим, що довіреність видана на представництво інтересів позивача в усіх судах судової системи Російської Федерації. Так, апелянт зазначає, що довіреність ОСОБА_6 нотаріально посвідчена нотаріусом м. Москви Російської Федерації, згідно тексту довіреності останній уповноважив ОСОБА_7 представляти його інтереси у всіх судових органах, зокрема  у всіх судових органах Російської Федерації.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_6, в інтересах якого діє  ОСОБА_7, суд першої інстанції дійшов  висновку, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки позивач уповноважив ОСОБА_7 представляти його інтереси в усіх судах судової системи Російської Федерації, а документу, щоб посвідчував повноваження представника на території України не надано,  що згідно п.2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.  

З таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.

Стаття 38 ЦПК надає право сторонам та іншим особам брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Процесуальний представник діє у цивільному процесі від імені і в інтересах іншої особи в межах наданих нею повноважень.

Отже, набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законом та належно оформленими документами (статті 42, 44 ЦПК).

Відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю фізичної особи посвідченої нотаріально .

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії довіреності посвідченої 27.04.2010 року приватним нотаріусом  м. Москви Російської Федерації,   ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_7 здійснювати дії щодо отримання, подання відповідних документів до державних органів, які здійснюють державну реєстрацію переходу нерухомого майна та правочинів з ним на території України, а також представляти його інтереси  в усіх судових, адміністративних і правоохоронних органах дізнання, прокуратури, інших правоохоронних органах, у тому числі у всіх судових органах судової системи Російської Федерації зі всіма правами, які надані законом заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі тощо (а.с.5).

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності повноважень у ОСОБА_7 щодо представництва інтересів ОСОБА_6 на території України, оскільки даний висновок суперечить тексту довіреності позивача щодо наданих представнику повноважень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що   ухвала Ленінського районного суду АР Крим від 9 серпня 2010 року про залишення позову без розгляду, постановлена судом першої інстанції з  порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання  та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі вказаного та керуючись ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311 та статтями 313, 314 і 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 – задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 9 серпня 2010 року – скасувати. Передати справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.

Судді: