Справа №22Ц- 7964/2010 Головуючий у І інстанції Оладько С.І.
Категорія 27 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
УХВАЛА
Іменем України
09 грудня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.
при секретарі Джафаровій Т.Г..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Коцюбинська селищної ради, КП "Ірпінське земельно-кадастрове бюро", ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Коцюбинська селищної ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, скасування Державного акту на право приватної власності на землю,
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до виконкому Коцюбинська селищної ради, КП "Ірпінське земельно-кадастрове бюро", ОСОБА_1 та просив постановити рішення, яким визнати недійсним рішення Коцюбинська селищної ради №2\1 від 02 вересня 2004 року про передачу земельної ділянки у приватну власність, скасувати Державний акт на право приватної власності на землю виданий 06 грудня 2006 року, та просив внести відповідні зміни щодо належності земельної ділянки під кімнатою 1-6.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником 1\2 частини будинку по АДРЕСА_1. 26\100 частин даного будинку з відповідною частиною надвірних будівель він придбав згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2008 р. До даної частини будинку увійшли приміщення 2-1,2-2,2-3,2-4, а 24/100 частин даного будинку він отримав спадщину після смерті ОСОБА_10 Рішенням суду від 28.07.1995р його батьку було виділено у власність приміщення 2-3 та 2-4,сарай-гараж "Б",1\2 частину огорожі №3-6.Приміщення 3-3 та 3-4 та 3-5 було ним добудовано в 1998р.
Відповідачу ОСОБА_1 належить інша частина будинку із приміщеннями 1-5.1-6,1-7.До цих приміщень ОСОБА_1 прибудував приміщення 1-1,1-2,1-3,1-4. В 2008р ОСОБА_1 приватизував свою земельну ділянку, включаючи ту її частину, що знаходиться під приміщенням 1-6. З даною приватизацією він погодитись не може, оскільки ця земельна ділянка була виділена ОСОБА_6 і на ній знаходиться погріб, який був купленим ним - позивачем.Оскільки земельна ділянка біля вказаного житлового будинку неодноразово була предметом поділу та на даний час існує діюче рішення Ірпінського міського суду від 19.06.1998 року, за яким АктіГ було виділено 303 кв.м, ОСОБА_6-328 к в.м, ОСОБА_1- 544 кв.м., тому він вважав, що земельна ділянка під кімнатою 1-6 плоащею 11,5 кв.м. повинна належати саме йому, оскільки ним був придбаний у ОСОБА_6 погріб, який знаходиться під вказаною кімнатою тому саме до нього і повинна перейти власність на вказану землю.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсягу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Судом встановлено, що 4 квітня 1984 року відповідач у справі ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_8 ? частину жилого будинку АДРЕСА_1 . Зокрема до ОСОБА_1 перейшли приміщення 1-1 кухня пл.. 12.2 кв.м., 1-2 коридор пл..3.2 кв.м., 1-3 жила кімната пл.. 25 кв.м., 1-4 жила кімната пл.. 11,5 , погріб –Г. Вказане підтверджується відповідним договором. (а.с. 66).
Власниками іншої частини вказаного будинку були ОСОБА_10 – 24/100 частин будинку, ОСОБА_6 26/100 частин.
06 листопада 1997 року ОСОБА_2 набув права власності на 24/100 частин будинку в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_10 (а.с. 12).
05 вересня 2008 року ОСОБА_2 набув права власності на 26/100 частин будинку, уклавши відповідний договір купівлі-продажу з ОСОБА_11, таким чином став власником ? частин будинку АДРЕСА_1.
Як власник 1\2 частини ОСОБА_1 звернувся у 2004 році до Коцюбинська селищної ради із заявою про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Коцюбинська селищна рада рішенням №2\1 від 02 вересня 2004 року передала ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлового будинку , господарських споруд і будівель земельну ділянку в існуючих межах площею 558 кв.м. (а.с. 55).
08 грудня 2005 року Ірпінське земельно-кадастрове бюро встановило на місцевості межі земельної ділянки ОСОБА_1 та погодило вказані межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами, в тому числі із ОСОБА_2.
Про відсутність будь яких претензій до земельної ділянки ОСОБА_1 у позивача у справі свідчить і заява ОСОБА_2 від 06 серпня 2000 року, який на той час уже був власником 24/100 частин успадкованої частини будинку.
Вирішуючи вказаний спір та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із того, що відповідач у справі Коцюбинська селищна рада у межах наданих їй повноважень постановила рішення про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки якої він користується для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель земельну ділянку в існуючих межах площею 558 кв.м, вказана земельна ділянка була відведена в натурі на місцевості в тому числі і спірна частина земельної ділянки під кімнатою 1-6 площею 11,5 кв.м. правомірно передана відповідачу ОСОБА_1, оскільки саме він є власником даної кімнати згідно договору купівлі-продажу від 4 квітня 1984 року.
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними і такими що не є підставою для скасування рішення суду.
Так, відповідно до вимог ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
Статтею 116 ч. 3 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи на час прийняття відповідачем Коцюбинська селищною радою. Рішення про передачу в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки 2.09.2004 року оспорювана ОСОБА_2 частина земельної ділянки під кімнатою 1-6 площею 11.5 кв.м. знаходилася у користуванні саме ОСОБА_1.
ОСОБА_2 набув права власності на 26/100 частин житлового будинку лише 5 вересня 2008 року уклавши відповідний договір купівлі-продажу з ОСОБА_11 ( а.с. 13), тобто на момент приватизації ( 2004 -2006 р.р.) ОСОБА_1 земельної ділянки ОСОБА_2 не був власником вказаної частини будинку, а сама власник вказаної частини будинку ОСОБА_6 погодила межі земельної ділянки що передавалися у власність ОСОБА_1 що підтверджується відповідним Акті встановлення та погодження зовнішніх меж (а.с. 56). Не оспорювала вказані межі земельної ділянки і ОСОБА_11, яка була користувачем вказаної земельної ділянки після укладення 17.09.2002 року договору дарування вказаної частини будинку. Колегія суддів також враховує, що позивач у справі також погодив межі земельної ділянки що передавалася у приватну власність ОСОБА_1 що посвідчується його підписом в Акті (а.с. 56).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді