АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1660-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Авраміді Т.С.,

        суддів:             Моісеєнко Т.І.,

                Іщенка В.І.,

при секретарі             Джан Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Садового Товариства «Волна» про визнання неправомірними рішень зборів СТ «Волна», за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 2 вересня 2010 року,  

ВСТАНОВИЛА:

             ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовними вимогами до СТ «Волна» Феодосійського заводу «Гідроприлад» про визнання неправомірними рішень зборів СТ «Волна».

У вересні 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень загальних зборів СТ «Волна» від 04.11.2006 року, 24.03.2007 року та 22.04.2007 року і забороною ОСОБА_7 виконувати обов’язки голови СТ «Волна», посилаючись на те, що дія нелегітимного органу управління СТ «Волна» на підставі невідповідного закону Статуту створює погрозу порушення прав та інтересів позивачів та нанесення їм шкоди.  Окрім того заявники вважають , що зупинення дії рішень не несе шкоди діяльності СТ «Волан» та застосування мір забезпечення позову не вирішує справу по суті.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 2 вересня 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про прийняття мір забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до СТ «Волна» Феодосійського заводу «Гідроприлад» про визнання неправомірними рішень зборів СТ «Волна» відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Феодосійського міського суду від 2 вересня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

            В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти посилаються на те, що заява розглянута неповноважним суддею, в провадженні якого знаходилася інша справа позивачів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.  

Вирішуючи заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правих підстав для вжиття відповідних заходів.

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

    Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006, № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Висновок суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову шляхом заборони дії рішень загальних зборів СТ «Волна», а також заборони ОСОБА_7 виконувати обов’язки голови СТ «Волна,  є правильним, оскільки їх вжиття призведе до фактичного вирішення справи по суті – визнання цих рішень неправомірними.

Крім того, матеріали справи не містять даних, на підставі яких можна зробити висновок, що невжиття цих заходів може призвести до негативних наслідків а також  утруднити або зробити  неможливим виконання рішення суду.  

Враховуючи вищевикладені обставини, норми процесуального законодавства та роз'яснення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, при цьому вимог ст.ст.151-153 ЦПК України, які регулює підстави, засоби та розгляд заяви про забезпечення позову, судом не порушено.

Твердження апелянтів щодо розгляду заяви про забезпечення позову судом, в провадженні якого не перебувала  цивільна справа, оскільки заява про забезпечення позову була подана позивачами по іншій справі, а саме -   №2-230/09, колегія суддів вважає  необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів зазначеної цивільної справи, (справа №2343/10, реєстраційний номер 2009 року - №2-230/09) заява ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про  забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до СТ «Волна» про визнання неправомірними рішень загальних зборів СТ «Волна» розглянута судом, про що винесено ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 вересня 2010 року (а.с.125).

 За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала була постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги підстав для її скасування не містять.     Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

  Враховуючи наведене, керуючись ст. ст., 312, 314, 315  ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.

           Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 2 вересня 2010 року залишити без змін.                   .

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

  Судді: