АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Авраміді Т.С.,
при секретарі: Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Керченської міської ради АР Крим до ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою Керченської міської ради АР Крим на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
01 березня 2010 року Керченська міська рада АР Крим звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 і просила зобов’язати його звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на території мікрорайону «Нижній Сонячний», що знаходиться напроти житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення металевих гаражів, які належать відповідачу і встановлені ним самовільно.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 08 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог Керченської міської ради АР Крим було відмовлено.
Керченська міська рада АР Крим не погодилася з рішенням суду та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального закону, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не була досліджена постанова у справі про адміністративне правопорушення від 11.12.2009 року №001302, не дана належна оцінка протоколу про адміністративне правопорушення від 10.12.2009 року №001797, та припису від 10.12.2009 року №003906, які підтверджують належність гаражів відповідачу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову Керченської міської ради АР Крим, суд першої інстанції виходив з того, що та території мікрорайону «Нижній Сонячний», який знаходиться проти житлового будинку АДРЕСА_1, згідно викопіровки з Генерального плану м. Керчі, розташовані самовільно встановлені металеві гаражі жителів будинку АДРЕСА_2. Суд вказав, що докази, на які посилається позивач, не містять даних про те, що спірні металеві гаражі встановлені і належать відповідачу ОСОБА_5, а тому відсутні правові підстави для зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку. Суд вказав, що позивач не довів порушення відповідачем вимог статей 83, 126, 212 Земельного кодексу України, та факту самовільного зайняття земельної ділянки.
З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується с висновками суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували приналежність металевих гаражів саме відповідачу ОСОБА_5, оскільки з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та припису Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель в АР Крим ДКУ із земельних ресурсів держземінспекці №003906 від 14.12.2009 року, при перевірці додержання вимог земельного законодавства було встановлено, що земельна ділянка, яка розташована на землях житлової та суспільної забудови Керченської міської ради, орієнтованою площею 0,024га, у районі АДРЕСА_2 використовується без правовстановлюючих документів і на ділянці розташовані металеві гаражі мешканців буд.АДРЕСА_2, однак було приписано ОСОБА_5 усунути порушення земельного законодавства України до 15.01.2010 року (а.с.13-16).
Також, з довідок ОК «Житлово-будівельний кооператив «Альбатрос» від 30.04.2010 року та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Грифон» від 04.05.2010 року вбачається, що на земельній ділянці біля будинку АДРЕСА_2 металеві гаражі відсутні і ОСОБА_5 не має металевого гаражу на земельній ділянці площею 0,024га біля будинку АДРЕСА_1 (а.с.17,18).
Колегія суддів вважає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не встановив факту самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем.
Однак, з позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до суду з вимогами про встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, а тому доводи апелянта в цій частині не ґрунтуються на законі, оскільки кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх суттєвих обставин по справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Керченської міської ради АР Крим та скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Керченської міської ради АР Крим на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2010 року відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді: