АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1562-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Бридня М.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого – судді Авраміді Т.С.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Іщенка В.І.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Нижньогірського районного суду Ар Крим від 7 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів до 500грн. щомісячно на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач мешкає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. 8 квітня 2009 року Нижньогірським районним судом АР Крим з відповідача стягнуті аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 250 грн. на місяць. На момент вирішення судом питання про аліменти відповідач не мав стабільного джерела доходів. Оскільки на даний час відповідач працює в продовольчому магазині в с. Зарічнє Джанкойського району та має постійний заробіток, позивачка не працює, малолітня дитина мешкає з нею, у зв’язку з підвищенням цін на продукти харчування, товари першої необхідності, стягнутих з відповідача аліментів в сумі 250 грн. недостатньо, щоб забезпечити життя дитини, що стало підставою для звернення ОСОБА_4 до суду з даним позовом.
Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 07 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
На думку апелянта, суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів та не врахував, що позивачка позбавлена можливості працювати, оскільки здійснює догляд за дитиною, та продовжує навчатися в Національному фармацевтичному університеті на платній формі навчання, розмір аліментів в 250 гривень не достатній на утримання неповнолітньої дитини. При цьому працює та навчається на платному відділенні Національного фармацевтичного університету необґрунтованими, оскільки відповідач є студентом заочного факультету, тому в змозі працювати та утримувати свою неповнолітню дитину. Твердження позивача що він не може влаштуватися на роботу не відповідає дійсності, тому що він не перебуває на обліку в Центр Зайнятості Населення та фактично працює.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_4, рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 7 вересня 2010 року залишити без змін.
Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставин які відповідно до ст.192 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів, стягнутих за рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 8 квітня 2009 року з ОСОБА_5 на користь позивачки на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 9.08.2009 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.7). Сторони від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
8 квітня 2009 року рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 250 грн. щомісяця (а.с.9).
Відповідно до вимог ст. 192 СК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15.05.2006, № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 не надано суду доказів на підтвердження обставин, які визначені законом для зміни розміру аліментів: зміни матеріального або сімейного стану, які погіршення або поліпшення здоров'я відбулись у когось із сторін після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
Твердження апелянта про те, що відповідач фактично працює не підтверджені матеріалами справи. Той факт, що відповідач продовжує навчання та не перебуває на обліку в центі зайнятості не свідчить про покращення його матеріального становища.
Також не є підставами для зміни розміру аліментів ті обставини, що відповідач не має на своєму утриманні інших дітей, а позивачка навчається, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому не має змоги працевлаштуватися, оскільки всі зазначені обставини були враховані судом при вирішенні спору про стягнення аліментів і враховані при визначенні його розміру.
Наявній у справі довідки Нижньогірського районного територіального медичного об’єднання від 14.01.2009 року про стан здоров’я дитини суд першої інстанції надав відповідну оцінку, правильно вказавши, що ці відомості можуть бути підставою для стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини у відповідності до ст. 185 СК України.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів на підставі ст.192 СК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 308 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхілити.
Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 07 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: