АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

     Справа № 22-ц-1539-Ф/10 Г   Головуючий суду першої інстанції      Терентьєв А.М.

С   Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції       Авраміді Т.С.

УХВАЛА

9 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді А  Авраміді Т.С.

Суддів:     Моісеєнко Т.І., Полянської В.О.

при секретарі Д  Джан Е.Е.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії матеріали цивільної справи за позовом   ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третіх осіб комунального підприємства «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Першої Феодосійської нотаріальної контори, житлового кооперативу № 15 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання спадкоємцем четвертої черги,   за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8, ОСОБА_7 - ОСОБА_9 на ухвалу Феодосійського міського суду  Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третіх осіб КП «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Першої Феодосійської нотаріальної контори, житлового кооперативу № 15 про визнання факту проживання однією сім’єю та визнання спадкоємцями четвертої черги.

Одночасно ОСОБА_6 була подана заява про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на квартиру  АДРЕСА_1.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 21 грудня 2009 року була задоволена заява ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження та вчинення дій, направлених на відчуження, а також на укладення будь-яких цивільно-правових угод відносно квартири АДРЕСА_1 до закінчення провадження у справі.  

Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_8, ОСОБА_7 – ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду.

В якості доводів апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушені вимоги ст. 222 ЦПК України щодо направлення копії ухвали про забезпечення позову, що позбавило можливості її оскарження. Вказує, що його довірителі є спадкоємцями першої черги, а позов ОСОБА_6 заявлений про визнання її спадкоємцем четвертої черги. Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України  у випадку визнання позивача спадкоємцем четвертої черги, за наявністю спадкоємців першої черги вона не  бути мати право на спадщину,  а тому підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 у суду не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_8, ОСОБА_7 – ОСОБА_9 осіб, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З таким висновком не може погодитись колегія суддів оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто заява ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення на квартиру арешту підлягає задоволенню якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду ухваленого саме за заявленим позовом.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006, № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені  у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_6 позивачкою заявлені  вимоги про встановлення  факту проживання однією сім’єю та визнання її спадкоємцем четвертої черги.

Як вбачається з копій свідоцтв  про право на спадщину від 24 листопада 2009 року, спадщина у склад якої увійшла вищезазначена квартира прийнята та право власності на неї зареєстровано 27.11.2009 року  за ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_11

З урахуванням наведених обставин, характеру  та обсягу, заявлених ОСОБА_6 позовних вимог, колегія суддів вважає, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову  не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову.

Крім того, матеріали справи не містять даних, на підставі яких можна зробити висновок, що невжиття цих заходів може призвести до негативних наслідків а також  утруднити або зробити  неможливим виконання рішення суду.  

Однак суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув і постановив ухвалу у супереч вимогам 151 ЦПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з постановленням нової з цього питання.

На підставі наведеного, керуючись статтями 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8, ОСОБА_7 - ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду  Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2009 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: