Справа № 2-8026/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем        України

«03» грудня 2010 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого     - судді Гуревського В.К.

за секретаря           – Погрібній Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, –

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу та стягнення з відповідача аліментів на утримання їх малолітньої дитини у розмірі по 1000,0 гривень щомісяця до досягнення нею повноліття, на підставі того, що сторони 25.11.2005 року уклали шлюб та у них народилась дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сімейні відносини між сторонами не склалися, сім’я носить формальний характер. Як причину розпаду сім’ї позивач вказує на той факт, що сторони є різними за характером людьми, у них різні погляди на подружнє життя, у зв’язку з чим в родині склалися складні відносини. Подружні відносини сторони не підтримують з лютого 2010 року, не ведуть спільне господарство, проживають окремо. Відповідач не надає належної допомоги на утримання дитини, яка знаходяться на утриманні позивача.

Відповідач в судове засідання з’явився, позовні вимоги визнав частково, визнав обґрунтованою вимогу про розірвання шлюбу, не заперечував проти щомісячної оплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки, тільки в розмірі 400 гривень. Позивач погодилася на запропоновану суму аліментів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість часткового задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що 25 листопада 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, та остання змінила прізвище на „ОСОБА_1”, про що свідчить свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 від 25.11.2005 року, актовий запис № 616. Від цього шлюбу є малолітня дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої є сторони у цій справі, що підтверджує свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 від 13.04.2006 року, запис № 307.

Сімейні відносини фактично припинені з лютого 2010 року, сторони спільно не проживають, подружні відносини не підтримують, спільне господарство між сторонами не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного, а також єдність цілей та мети створення та існування спільної сім’ї. Сторони є різними за характерами людьми, у них різні погляди на подружнє життя, у зв’язку з чим в родині склалися відчужені відносини. Несумісність характерів сторін призвела до припинення шлюбних відносин.

На примирення сторони не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім’ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення сторін.  

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам малолітньої дитини. Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу.

Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Судом встановлено, що сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, малолітня дитина проживає разом з матір’ю, перебуває на її утриманні. Спору між сторонами про визначення місця проживання дитини між сторонами судом не встановлено. Після припинення сторонами спільного проживання однією сім’єю відповідач не виконує належним чином свої обов’язки щодо надання утримання дитини, а також щодо виконання обов’язків з їх виховання, не надає утримання матері малолітньої дитини.

Враховуючи звернення матері малолітньої дитини з позовом про стягнення аліментів на її утримання, беручи до уваги часткове визнання позову відповідачем, суд вважає можливим їх стягнути щомісячно, починаючи з 26.10.2010 року й до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

При постановленні рішення судом враховані стан здоров’я та матеріальне становище дитини, а також стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, не встановлення інших осіб, які перебувають на утриманні відповідача, задовольняючи частково позов, суд має врахувати не тільки реальний дохід відповідача чи відсутність доказів такого, а й його можливості щодо його отримання, на підставі положення ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України. Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов’язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення малолітньої дитини. При вирішенні спору суд має врахувати положення ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства”, за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. З урахуванням цього суд має задовольнити частково позовні вимоги.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд на вимогу позивачки вирішує питання про стягнення аліментів на дитину, визначивши їх розмір, виходячи з принципу диспозитивності, у мінімальній сумі, визначеній законом у частині 2 статті 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд має врахувати встановлений законом прожитковий мінімум на 2010 рік встановлений для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 755,0 гривня, з 1 квітня – 767,0 гривень, з 1 липня – 771,0 гривень, з 1 жовтня – 787,0 гривня , з 1 грудня – 799,0 гривень  згідно ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” .

З огляду на такі положення закону про державний бюджет, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 182 СК України про мінімальний розмір аліментів на одну дитини (який на момент ухвалення рішення дорівнює 957 гривням), суд має вимоги про стягнення аліментів задовольнити, стягнувши аліменти на дитину, в твердій грошовій сумі 400,0 гривень але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом, щомісячно, починаючи з 26.10.2010 року й до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд роз’яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно вимог статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства”, ст. ст. 10, 11, 60, 62, 88, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Другим відділом РАЦС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси 25 листопада 2005 року, актовий запис № 616, – розірвати .

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17,0 гривень, ОСОБА_1 – від сплати звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний код відсутній, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 400,0 грн., але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом, щомісячно, починаючи з 26.10.2010 року й до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 171,0 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ:                           В.К.Гуревський