Справа №2-1120/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

Іменем      України

„03” грудня 2010 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого -         судді Гуревського В.К.

при секретарі         - Погрібній Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ВАТ Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхової відшкодування в порядку регресу, -

  в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь виплаченої застрахованій особі суми страхового відшкодування в порядку регресу, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини. Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” в особі Малиновського районного відділення Одеської обласної дирекції НАСК „Оранта” (надалі за текстом - страховик) з ОСОБА_2 (надалі за текстом – страхувальник) 19 березня 2008 року уклала договір страхування транспортного засобу за №2008/34/1903-ТЗ. Об’єктом страхування за цим договором є автомобіль марки „ВАЗ 21154-110-20”, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі – застрахований автомобіль). 28.03.2008 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортним засобом марки „ВАЗ 2105”, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1. В результаті ДТП застрахованому автомобілю завдано шкоди, розмір якої визначений у 2 244,04 гривень. ОСОБА_1 є винним у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси встановлено порушення відповідачем п. 10.3 Правил дорожнього руху та відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 18.04.2008 року страховик виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 1 532,04 гривень. Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика перейшло право вимоги щодо виплаченої страховику вказаної суми, втім, відповідач не задовольнив цю вимоги у добровільному порядку.

Відповідач в судове засідання не з’явилася неодноразово, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представила. Суд у зв’язку з її неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень позивача, представлених позивачем письмових доказів.

ОСОБА_2 є страхувальником за договором №2008/34/1903-ТЗ від 19 березня 2008 року страхування транспортних засобів, укладеного з Національною акціонерною страховою компанією „Оранта” в особі Малиновського районного відділення Одеської обласної дирекції НАСК „Оранта”. За умовами цього договору об’єктом страхування є транспортний засіб автомобіль марки „ВАЗ 21154-110-20”, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а страховим випадком вважаються події, які виникають внаслідок настання страхових ризиків, яким серед інших є дорожньо-транспортна пригода.

28.03.2008 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1, відповідача по цій справі, який керував автомобілем марки „ВАЗ 2105”, д/н НОМЕР_2.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2008 року встановлено порушення відповідачем п. 10.3 Правил дорожнього руху, який при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався з права в попутному напрямку, в результаті чого сталося зіткнення.

Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до обставин ДТП, встановлених зазначеною постановою судді, 28.03.2008 року о 12:00 на вулиці Ядова в м. Одесі громадянин ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки „ВАЗ 2105”, д/н НОМЕР_2,  при перестроюванні не надав перевагу автомобілю, який рухався з права в попутному напрямку, в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки „ВАЗ 21154-110-20”, д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2.  В результаті цього транспортні засоби отримали пошкодження. Означена постанова суду набрала законної сили і не була оскаржена.

28.03.2008 року страхувальник ОСОБА_2 звернувся до ВАТ НАСК „ОРАНТА” із заявою про виплату страхового відшкодування, якій присвоєно реєстраційний номер №8/674.

04.04.2008 року з участю страхувальника та спеціаліста страхової компанії був проведений огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу марки „ВАЗ 21154-110-20”, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, про що складено протокол огляду. Внаслідок аварійного пошкодження застрахованого транспортного засобу власнику-страхувальнику було завдано матеріальну шкоду у розмірі 2244,04 грн., що підтверджується калькуляцією та висновком авто-товарознавчого дослідження № 8/647 від 10.04.2008 року.

При розрахунку розміру страхового відшкодування бралися до уваги результати проведення огляду пошкодженого транспортного засобу від 04.04.2008 року, а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.

В результаті ДТП застрахованому автомобілю завдано шкоду, розмір якої визначений у 2244,04 гривень, згідно результатів звіту про авто-товарознавче дослідження та ремонтних калькуляцій. Сума страхового відшкодування, що підлягає до виплати згідно із розрахунком розміру страхового відшкодування, становить 1532,04 гривень.

Страхова компанія ВАТ НАСК „ОРАНТА” на підставі страхового акту № 8/674, листа Головного офісу НАСК „ОРАНТА” від 18.04.2008 року № 138-1/31-25/299, виплатила вигодонабувачу страхувальника ВАТ КБ „НАДРА”, суму страхового відшкодування у розмірі 1532,04 гри., що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 13 травня 2008 року.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право  вимоги, яке страхувальник або  інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене позивач ВАТ НАСК „ОРАНТА” має право вимагати від відповідача не тільки повернення виплаченого страхового відшкодування, а також відшкодування матеріальних витрат від знецінення грошових коштів в наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу. Інфляційне збільшення та три відсотки річних на суму боргу у розмірі 1532,04 грн., розраховується за період з 13.05.2008 року до 23.04.2009 року починаючи з дати виплати страхового відшкодування, тобто з дати коли відповідно ст. 27 Закону України „Про страхування”, у НАСК „ОРАНТА” виникло право вимоги до винної особи. Таким чином, інфляційне збільшення суми боргу дорівнює 222,15 грн., а розмір трьох процентів річних від простроченої суми 43,57 - грн., згідно розрахунків.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що порушення відповідачем Правил дорожнього руху є основною причиною пошкодження застрахованого майна, яке належить страхувальнику, а інші обставини пригоди не можуть бути розцінені як причини завдання шкоди, а лише як такі обставини, що сприяли його виникненню або збільшували негативні наслідки, суд визнає відповідача винним у завданні шкоди страхувальнику та, враховуючи виплату останньому страховиком, позивачем у цій справі, суми страхового відшкодування, інфляційне збільшення суми боргу, три відсотки річних, вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 88 ЦПК України с тороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 16, 625, 993, 1166 ЦК України, ст. ст. 11, 88, 213, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 27 Закону України „Про страхування”, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ВАТ Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ВАТ Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на розрахунковий рахунок Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” № 26503660745440, код ЄДРПОУ 02311342 в Одеській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016 в порядку регресу суму виплаченого страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 1532,04 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 222,15 грн.,  три відсотки річних в розмірі 43,57 грн., суму судового збору у розмірі 51,0 грн., суму витрат з ІТЗ в розмірі 30,0 гривень, що разом складає 1878,76 грн.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ:                            Гуревський В.К.