Справа № 2-а-211/10                                              

                                                                         ПОСТАНОВА

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    21 вересня 2010 року            Ржищівський міський суд Київської області в складі:

    головуючої судді                   Козіної С.М.

    при секретарі                         Головатюк І.Р.

    розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Ржищів в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДАІ Шевченківського р-ну в м. Київ про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

                           ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 31.08.2010 року звернувся до Ржищівського міського суду  в порядку адміністративного судочинства з позовом до ВДАІ Шевченківського р-ну в м. Київ у якому просить визнати протиправною постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 520989 від 25.08.2010 року та скасувати її.

    Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню за те, що він здійснив проїзд перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора, а також, керував автомобілем без договору обов'язкового страхування.

    Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач, посилається на те, що його 25.08.2010 року близько 11 години 25 хвилин в м.Київ по вул. Глибочинська було зупинено інспектором ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-м міліції Лобко О.М..

    Вищевказаним працівником ДПС позивачу було роз’яснено, що ним було порушено правила дорожнього руху, а саме – здійснив проїзд перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора, а також, як виявилося пізніше, керував автомобілем без договору обов'язкового страхування.

    25.08.2010 року інспектором ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-м міліції Лобко О.М. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА1 №  049452 від 25.08.2010 року про порушення п.8.7.3  ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП.

    Також, 25.08.2010 року інспектором ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-м міліції Лобко О.М. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА1 № 049453 від 25.08.2010 року про порушення п.2.1 ґ ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП.    

    Після чого інспектором ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-м міліції Лобко О.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 520989 від 25.08.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 800 грн.

    З вищевказаною постановою позивач не згідний, оскільки вона є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням норм чинного законодавства, відповідно підлягає скасуванню з наступних підстав.

    При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в  діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

    Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

    Позивач рухався в м.Київ по вул. Глибочинська. На перехресті позивач закінчував маневр та здійснив рух на зелений миготливий сигнал світлофора. Після завершення маневру сигнал світлофора був жовтий.

    Відповідно до п. 8.7.3 в ПДР зелений миготливий сигнал світлофора дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

    Отже, враховуючи вищевикладене, позивач здійснив переїзд перехрестя не порушивши вимоги ПДР.

    Однак, за перехрестям позивача було зупинено інспектором ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-м міліції Лобко О.М., який пояснив йому, що він проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, з чим позивач не погодився. Про свою  незгоду  з висунутим звинуваченням позивач зазначив у протоколі  про адміністративне правопорушення, бажав надати окремі пояснення з приводу своїх заперечень, проте був позбавлений такої можливості з боку  інспектора ДАІ.

    Після чого інспектор ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-к міліції Лобко О.М.М попросив позивача пред'явити договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

    Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності позивач пред'явити інспектору не зміг, оскільки автомобіль він придбав недавно і на той час він мав тимчасовий технічний паспорт, що унеможливлює належне оформлення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності

    Однак, інспектором ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-м міліції Лобко О.М.М, не зважаючи на  пояснення та переконання позивача, було складено протоколи про притягнення  його до адміністративної відповідальності та винесено постанову серії АА № 520989 від 25.08.2010 року.

    Відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється Державтоінспекцією МВС України під час проведення державного технічного огляду, реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, а також при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП.  

    Інспектор ДПС ДАІ Шевченківського р-ну пр-к міліції Лобко О.М.М вимагав пред’явити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тим самим порушуючи п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки правопорушення позивач не скоював.

    Враховуючи вищевикладене, вважаю постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.

    В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився з поважних причин.    

    Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

    Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, а згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, то відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

    Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Позивачем обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Відповідачем у судовому засіданні не доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що позивачем по справі ОСОБА_1 було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а при винесенні постанови були виконані вимоги ст.ст. 252, 258, 280 КУпАП.

    Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

    Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.        

    Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,   показаннями   технічних   приладів,   які   використовуються   при   нагляді   за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

    Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

    Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.        

    За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо    ОСОБА_1 винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте у спосіб передбачений Конституцією та законами України, упереджено, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КупАП.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 7, 71, 158-163, 167,185,186 КАС України, ст. 7, ч.1 ст.122 ст. 251, 252. 258, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-

                    ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов  ОСОБА_1 до ДАІ Шевченківського р-ну в м. Київ про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити в повному обсязі.

    Визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 520989 від 25.08.2010 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за  вчинення  правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, протиправною та скасувати її.    

    Від сплати державного мита сторони звільнити.

    Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

                               Суддя: