№ 2- 361\10\1605
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 вересня 2010 року Гребінківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Татіщевої Я.В., розглянувши в м.Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої суми надбавки до пенсії інваліду війни, -
В С Т А Н О В И В:
12 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої суми надбавки до пенсії інваліду війни, посилаючись на те, що він є інвалідом війни ІІІ групи, ветераном війни, та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, з 20 травня по 31 грудня 2005 року він отримував таку надбавку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України, що є значно нижчим ніж передбачено вищевказаним законом. Сума недоплати згідно розрахунку за вказаний період складає 8421,55 грн., тому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та провести виплати надбавки за вищезазначений термін, провести індексацію недоплачених сум та відшкодувати за рахунок відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позивач та його представник в судове засідання не з’явились, згідно наданих заяв позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі, справу розглядати за їхньої відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області в судове засідання не з’явився, згідно заяви просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відповідно до заперечень у їх задоволенні відмовити за безпідставністю, посилаючись на те, що позивачу надбавка до пенсії виплачувалась відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», із розрахунку мінімальної пенсії 19,91 грн. Зазначали, що виключно Законом України Про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Крім того, наполягали, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни - інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 6), та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком. Статус ветерана війни – інваліда війни ІІІ групи позивачу було встановлено 20 травня 2005 року.
У відповідності до ст.ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані та обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом встановлено, що позивачу надбавка до пенсії виплачувалась на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», із розрахунку мінімальної пенсії 19,91 грн., а не відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Виходячи з системного аналізу Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення недоплаченої надбавки до пенсії ветерану війни - інваліду війни ІІІ групи за період 20 травня 2005 року по 31 грудня 2005 року є підставними.
При цьому необхідно зазначити, що Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом (прийнятим на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між її нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач мав право на отримання з 20 травня 2005 року по 31 грудня 2005 року надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати, встановленому Законом України Про державний бюджет на відповідний рік.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Доводи відповідачів про відсутність кошторисних призначень для реалізації ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на отримання надбавки до пенсії в розмірі, встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 20 травня 2005 року по 31 грудня 2005 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів з урахуванням індексу інфляції споживчих цін, то відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» вона здійснюється у разі затримки виплати доходів, тоді як стосовно позивача строки виплати порушені не були. Згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян в межах прожиткового мінімуму, визначеному для відповідних соціальних і демографічних груп населення, інша частина доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, не підлягає індексації.
Суд не вважає пропущеним строк звернення позивача до суду за захистом своїх прав, оскільки відповідно до ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», виплата пенсій за минулий час не обмежується в часі, якщо суму пенсії не отримано з вини органу, що призначає або виплачує пенсію.
На підставі викладеного, керуючись ст . ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 15, 30, 60, 88, 208, 213-215, 218 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої суми надбавки до пенсії інваліду війни – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 20 травня 2005 року по 31 грудня 2005 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис Я.В. Татіщева
З оригіналом вірно
Суддя
Гребінківського районного суду
Полтавської області Я.В.Татіщева