донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.06.2006 р. справа №23/77
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | О.В. Стойка |
суддів | Діброви Г.І., Гези Т.Д., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Затворницький А.М. за довіреністю, Куліков Ю.М.-заст. директора, |
від відповідача: від третьої особи: | не з»явився, не з"явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства Науково-технологічний центр "Реактивелектрон"Національної академії наук м.Донецьк |
на постанову (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 18.04.2006 року |
по справі | №23/77 |
за позовом | Державне підприємство Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" Національної академії наук м.Донецьк |
до за участю третьої особи | 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Веси" м.Донецьк 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-будівельна компанія" м.Авдіївка Куйбишевської районної ради м.Донецька |
про | стягнення 62 031 грн. |
В С Т А Н О В И В:
У червні 2005 року до господарського суду Донецької області з позовною заявою звернулось Державне підприємства Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України м.Донецьк (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веси" м.Донецьк (відповідач) про стягнення 62 031 грн. збитків.
Ухвалою від 02.06.06 р. до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-будівельна компанія" м.Авдіївка. Ухвалою від 14.03.2006р. зазначена особа була переведена у статус відповідача. Також ухвалою від 14.02.06р. до участі у справі було у якості 3-ї особи залучено Куйбишевську районну раду м.Донецька.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.2006 року у задоволені позовних вимог відмовлено через відсутність вини відповідача щодо збитків позивача та причинно-наслідкового зв”язку між ними.
Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу в якої просить рішення господарського суду скасувати та задовольнити його позовні вимоги.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач 1 та відповідач 2 вважають рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Представник третьої особи підтримав доводи позивача.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом позовних вимог позивача є стягнення збитків у сумі 62031 грн., нанесених у зв»язку з відсутністю електроенергії на підприємстві протягом 10 діб через порив струмонесучого кабелю робітниками ТОВ «Веси»при проведенні будівельних робіт.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У якості доказу факту пошкодження кабелю позивач посилається на акт від 17.12.2004р. (а.с.13т.1), постанову про адміністративне правопорушення №550 від 13.01.05р. (а.с.100 т.2), протокол про адміністративне правопорушення від 23.12.04р. (а.с.101 т.2), лист від 13.02.06р. №01/18-185 (а.с.78 т.2). Однак, зазначені документи не можуть бути прийняті судом як належні докази, оскільки перший акт складений в однобічному порядку, а інший також не встановлює факту пошкодження кабелю позивача саме відповідачем.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Акт аварійної зупинки підприємства від 16.12.04р. у якому зазначено, що 16.12.04р. о 15 00год. аварійно зупинена подача електричного струму на підприємство у зв»язку з чим підприємство понесло матеріальні збитки від прямого недовипуску продукції за 10 днів простою підприємства у розмірі 62031 грн. Вказана сума включає -30772 грн. виходячи з плану виробництва, 7039 грн. втрат на мережі перекристалізації калію хлористого протягом 7 діб простою, 672 грн. втрат сировини на установці отримання натриє-литиєвого електроліту, а також 23548 грн. метастанату натрію 3-х водного, відповідно до Акту про нанесення збитків у результаті аварійного припинення виробництва від 24.12.04р. за Договором № 7/2004-27 з ТОВ „Октан”. Зазначені факти не можуть бути прийняті у якості належних доказів, оскільки вони не містять висновку спеціаліста, що саме внаслідок пошкодження кабелю на підприємстві позивача не було електропостачання у вказаний період, чим йому були нанесені збитки саме в цій сумі.
Як вбачається з матеріалів справи між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено Договір підряду №244/5 від 25.08.04р. відповідно до якого відповідач 2 зобов»язався виконати будівництво приміщення за адресою м. Донецьк вул. Умова 1 для відповідача 1.
Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 16.08.04р. (а.с.121 т.1) відповідач є законним користувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою м.Донецьк вул. Умова 1. Ніяких угод позивачем щодо проходження спірного кабелю по території відповідача не укладено. Доказів, що відповідачем неправомірно проводилися роботи на території позивача не має.
Надавши план –схему та експликацію будівель та споруд із зазначенням на існуючі та проектовані комуникації, позивач не надав правовстановлюючі документи на кабель, який є пошкодженим, проходить на земельній ділянці відповідача та який позивач вважає своєю власністю.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, на яку посилається позивач в обгрунтовння своїх вимог, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Також за приписами ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Тобто поняття відповідальності за заподіяну шкоду включає такі складові, як наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.
Відповідно до пояснень представників позивача у судовому засіданні, енергопостачання здійснюють Кіровські електромережі, через ВАТ завод «Хімреактивів». Позивачем не надано доказів щодо повідомлень вказаних осіб з причин неотримання енергії такий тривалий час, а також їх висновків з цього приводу.
Між сторонами відсутні зобов’язання щодо поставки електроенергії, або забезпечення її надходження.
Отже з наявних матеріалів справи не вбачається причинного зв»язку між відсутністю у позивача енергії протягом 10 діб та проведення відповідачем ремонтних робіт. Також є недоведеною сума збитків, яку позивач зазнав саме через пошкодження кабелю відповідачем, тільки пояснень з цього приводу самого позивача судова колегія вважає недостатніми до стягнення. Відповідних клопотань до забезпечення будь-яких інших доказів не заявляв.
На підставі вищенаведеного, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог позивача про стягнення 62 031 грн. є обгрунтованими, базуються на матеріалах справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2006р по справі № 23/77 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення Господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-технологічний центр "Реактивелектрон" НАН України м.Донецьк на рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2006р по справі № 23/77 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 18.04.2006р по справі № 23/77 –без змін.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.Д. Геза