Справа №2н-504/10
УХВАЛА
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
«29» квітня 2010
р.
м. Дніпропетровськ
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.
В., розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації «Дніпрогаз» про видачу судового наказу про стягнення з Пащенка
ОСОБА_1, яка мешкає у АДРЕСА_1, заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 475,68
грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся із зазначеною вище заявою, в обґрунтування
висловленого в останній прохання про видачу судового наказу посилаючись на те,
що згідно п.п. 11, 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання,
затверджених постановою КМУ №2246 від 09.12.1999 р., плата за послуги з
газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм
споживання та цін на газ і вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця,
утім, даний обов’язок боржник виконує неналежним чином – оплата за отримані
послуги вноситься несвоєчасно, внаслідок чого по особовому рахунку станом на
28.02.2010 р. утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь
заявника, адже про наявність заборгованості боржника було повідомлено, але
заборгованість залишилася непогашеною.
Розглянувши надані матеріали заяви, приходжу до висновку про наявність
правових підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з
огляду на таке.
За ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено
вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі або заявлено
вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми
заробітної плати, або заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення
розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; на
виконання ч. 1 ст. 100 зазначеного Кодексу суддя відмовляє у прийнятті заяви
про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96
цього Кодексу, або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Так, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до останньої
документів, боржники не здійснюють оплату послуг з газопостачання, через що
склалася заборгованість. При цьому із змісту заяви про видачу судового наказу
вбачається, що між заявником та боржником відповідного правочину, вчиненого у
письмовій формі, який би у сенсі ст.ст. 207, 208 ЦК давав би підстави вважати
про наявність вчиненого у письмовій формі правочину, укладено не було, водночас
копія відповідного договору заявником до матеріалів заяви не додана, що
свідчить про те, що вимога, з якою заявник звернувся до суду для видачі
судового наказу, ст. 96 ЦПК не передбачена та що у свою чергу є підставою для
відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та
газифікації «Дніпрогаз» у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Роз’яснити Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та
газифікації «Дніпрогаз», що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне
звернення з такою самою заявою, та заявник у цьому випадку має право звернутися
з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви
про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної
скарги.
Суддя