Справа № 2н-484/10

УХВАЛА

про відмову  у прийнятті заяви про видачу судового  наказу

«22» квітня 2010

р.                                                                              

                                                             м. Дніпропетровськ

       Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.

В., розглянувши заяву Комунального житлово-експлуатаційного підприємства

«Лівобережжя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1

заборгованості за теплову енергію,      

ВСТАНОВИВ:

       Заявник звернувся із зазначеною вище заявою, в обґрунтування

висловленого в останній прохання про видачу судового наказу посилаючись на те,

що Комунальне житлове-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» є виконавцем

послуги з централізованого опалення для забезпечення мешканців територіальної

громади міста, які проживають в групі будинків за адресами, вказаними у

рішеннях міської ради від 11.10.2007 р. №3430, від 19.09.2008 р. №23/36  та від

02.12.2009 р. №44/52, на підставі укладених договорів про надання енергопослуг

з виробником теплової енергії ВАТ «Інтерпайп НТЗ» (приватне підприємство)

згідно з встановленими тарифами і розцінками, затвердженими в порядку,

визначеному чинним законодавством України, забезпечувало боржника (абонента)

тепловою енергією, проте, боржник свій обов’язок по щомісячній платі за

використану теплову енергію за період 01.11.2007 р. – 01.04.2010 р. не

здійснював та не мав бажання укласти договір реструктуризації, через що

склалася заборгованість, про стягнення якої й у порядку наказного провадження

заявлено відповідну вимогу.            

       Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку про наявність

правових підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з

огляду на таке.

       За ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено

вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі або заявлено

вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми

заробітної плати, або заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення

розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; на

виконання ч. 1 ст. 100 зазначеного Кодексу суддя відмовляє у прийнятті заяви

про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96

цього Кодексу, або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

       Так, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до

останньої документів, боржник протягом певного часу не здійснює оплату за

постачання теплової енергії, через що склалася заборгованість; при цьому із

змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що між заявником та

боржником за заявою про видачу судового наказу відповідного правочину,

вчиненого у письмовій формі, який би у сенсі ст.ст. 207 та 208 ЦК давав би

підстави вважати про наявність вчиненого у письмовій формі правочину, укладено

не було, водночас копія відповідного договору заявником до матеріалів заяви не

додана, що свідчить про те, що вимога, з якою заявник звернувся до суду для

видачі судового наказу, ст. 96 ЦПК не передбачена та що у свою чергу є

підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Водночас з

приводу посилання заявника на наявність договорів між ним та ВАТ «Інтерпайп

Нижньодніпровський трубопрокатний завод» про надання енергопослуг, то зазначене

не ототожнюється із передбаченою п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України вимогою, за якою

може бути видано судовий наказ, та не підмінює собою обов’язку з боку заявника

за заявою про видачу судового наказу укладення у письмовій формі  відповідного

правочину із боржником (абонентом), виключно при наявності якого, виходячи із

приписів зазначеної вище правової норми, можливе вирішення питання про видачу

судового наказу.    

       Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

       Відмовити  Комунальному житлово-експлуатаційному підприємству

«Лівобережжя» у прийнятті заяви про видачу судового наказу.  

       Роз’яснити заявникові, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює

повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право

звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.        

       Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду

Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.

Дніпропетровська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви

про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної

скарги.  

Суддя                                                                          

                        В.В. Спаї