Справа № 2н-433/10
УХВАЛА
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
«01» квітня 2010
р.
м. Дніпропетровськ
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.
В., розглянувши заяву Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 19
/місце знаходження: м. Дніпропетровськ, пр-т ім. Газети «Правда», 17/ про
видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу з плати
за послуги з утримання будинків та прибудинкової території на підставі п. 5 ч.
3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в розмірі 2017 грн.
25 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся із зазначеною вище заявою, в обґрунтування
висловленого в останній прохання про видачу судового наказу посилаючись на те,
що з боку боржника не виконуються вимоги Закону України «Про житлово-комунальні
послуги», зокрема, п. 5, ч. 3 ст. 20 зазначеної правової норми, щодо обов’язку
споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором
або законом, через що склалася заборгованість, яка підлягає стягненню на
користь заявника.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку про наявність
правових підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з
огляду на таке.
За ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено
вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі або заявлено
вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми
заробітної плати, або заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення
розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; на
виконання ч. 1 ст. 100 зазначеного Кодексу суддя відмовляє у прийнятті заяви
про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96
цього Кодексу, або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Так, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до
останньої документів, боржник, будучи власником квартири, не здійснює оплату
послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за зазначений у
заяві період, через що склалася заборгованість. При цьому із змісту заяви про
видачу судового наказу вбачається, що між заявником та боржником відповідного
правочину, вчиненого у письмовій формі, який би у сенсі ст.ст. 207, 208 ЦК, ст.
ст. 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» давав би підстави
вважати про наявність вчиненого у письмовій формі правочину, укладено не було,
водночас копія відповідного договору заявником до матеріалів заяви не додана,
що свідчить про те, що вимога, з якою заявник звернувся до суду для видачі
судового наказу, ст. 96 ЦПК не передбачена та що у свою чергу є підставою для
відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити Комунальному житлово-експлуатаційному підприємству № 19 у
прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Роз’яснити Комунальному житлово-експлуатаційному підприємству № 19, що
відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному
порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви
про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної
скарги.
Суддя
В.В. Спаї