АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

2 грудня  2010 року                                                                                               м. Вінниця

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

    Головуючого: Нікушина В.П.

    Суддів: Копаничук С. Г., Сороки Л.А.

    При секретарі: Кирилюк Л.М.

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги як дитині війни за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2007 року, ухвалену по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

     В листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області.

     Мотивуючи свої позовні вимоги,  посилався на те, що він є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

      Відповідно до ст. 6 цього Закону він має право на виплату соціальної допомоги у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

      Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі доплату до пенсії не проводить, тому він звернувся в суд за захистом порушеного права.

       Постановою суду позов задоволено частково.

       Зобов’язано управління Пенсійного фонду України В Калинівському районі нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії як дитині війни починаючи з 9 липня 2007 року.

      В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

      З постановою суду не погодилось управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі і оскаржило її в апеляційному порядку.

      В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

     Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

     На підтвердження вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що виплата соціальної надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду, який відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не  включається до складу Державного бюджету України.

    Пенсійний фонд проводив виплату цієї надбавки в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом України. Вказана обставина, як вважає відповідач , залишена судом першої інстанції поза увагою.

      Відповідач також вважає постанову не законною і тому, що суд першої інстанції при вирішенні спору, всупереч вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосував положення ч. 1 цієї ж ст. 28 Закону щодо визначення мінімальної пенсії за віком.

    Окрім цього, в апеляційній скарзі вказується на те, що на дані спірні правовідносини не поширюється компетенція адміністративного суд, оскільки його вимоги не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

      Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови в межах апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.                  

     Встановлено, що позивач, як дитина війни отримує пенсію за віком.

    Ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

      Зважаючи на те, що дія вказаної норми була відновлена після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, слід визнати правильними висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог лише з часу ухвалення цього рішення.

     Доводи відповідача про відсутність коштів в Державному бюджеті України для проведення соціальних виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", які не були предметом розгляду даного спору, не заслуговують на увагу.

      Окрім цього,  відповідно до вимог п. 3 та п. 15 Положення "Про Пенсійний фонд України" саме на Пенсійний Фонд України покладається виконання соціальних програм  через районні управління Пенсійного фонду України.

      Згідно діючого законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цей Закон є єдиним в національному законодавстві, що визначає мінімальний розмір пенсії за віком. Тому виходячи із положень ст. 8 ЦК України, яка допускає аналогію, суд першої інстанції обґрунтовано застосував закон за аналогією.

      Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративного суду ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п. 1 ч.1 ст.3  Кодексу адміністративного судочинства України.

      Характер спірних правовідносин вказує на те, що є предметом розгляду цього позову є бездіяльність Пенсійного фонду, як органу виконавчої влади щодо виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про здійснення позивачеві доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

     Відповідно до ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, такий спір віднесений до компетенції адміністративних судів.

      Отже, розглянувши справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для  скасування оскаржуваної постанови.

      Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія судів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

      Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в Калинівському  районі Вінницької області відхилити.

       Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2007 року, ухвалену по справі за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги як дитині війни залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді:

З оригіналом вірно: