АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 листопада  2010 року                                                                                          м. Вінниця

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

    Головуючого: Нікушина В.П.

    Суддів: Копаничук С. Г., Сороки Л.А.

    При секретарі: Кирилюк Л.М.

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги як дитині війни за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринка Вінницької області на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2010 року, ухвалене по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

     В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці, Вінницької області.

     Мотивуючи свої позовні вимоги,  посилався на те, що він є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

      Відповідно до ст. 6 цього Закону він має право на виплату соціальної допомоги у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком.

      Управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці відмовляється провести перерахунок виплаченої йому пенсії з урахуванням надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

       В зв’язку з цим, він звернувся в суд з позовом про зобов’язання Пенсійного фонду зробити відповідний перерахунок пенсії з  1 січня 2006 року з урахуванням індексу інфляції.

     Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.

     З таким рішенням не погодилось управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці і оскаржило його в апеляційному порядку.

      В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

     Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

     Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Пенсійний фонд України в м. Жмеринці посилався на те, що суд першої інстанції мав би справу провадженням закрити в зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року за №19-рп/10, яким визнано положення п. 2 ст. 15 ЦПК України щодо підвідомчості справ про соціальні виплати неконституційними.

      На підтвердження вимог апеляційної скарги відповідач також посилається на те, що виплата соціальної надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду, який відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не  включається до складу Державного бюджету України.

    Пенсійний фонд проводив виплату цієї надбавки в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом України. Вказана обставина, як вважає відповідач , залишена судом першої інстанції поза увагою.

      Відповідач також вважає постанову не законною і тому, що суд першої інстанції при вирішенні спору, всупереч вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосував положення ч. 1 цієї ж ст. 28 Закону щодо визначення мінімальної пенсії за віком.

       Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.                                                                                                                                                          

      Встановлено, що позивач, як дитина війни отримує пенсію за віком.

      Ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

      Доводи відповідача про відсутність коштів в Державному бюджеті України для проведення соціальних виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", за встановлених обставин, не заслуговують на увагу. Оскільки, відповідно  відповідно до вимог п. 3 та п. 15 Положення "Про Пенсійний фонд України", саме на Пенсійний Фонд України покладається виконання соціальних програм  через районні управління Пенсійного фонду України. Відповідач не навів жодних доказів того, що ним приймались міри для виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Згідно діючого законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цей Закон є єдиним в національному законодавстві, що визначає мінімальний розмір пенсії за віком. Тому виходячи із положень ст. 8 ЦК України, яка допускає аналогію, суд першої інстанції обґрунтовано застосував закон за аналогією.

      Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що суд першої інстанції після прийняття рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року №19- рп/10 мав би закрити справу провадженням. Вказане рішення стосується змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1691/VІ.

     В той час коли відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 року №2453-VІ  справи про соціальні виплати, які перебувають в провадженні судів  станом до 1 січня 2011 року завершуються їх розглядом.

     Положення цього Закону не були предметом розгляду Конституційного Суду України і не визнані неконституційними і  тому, суд першої інстанції завершив розгляд справи ухваленням рішення.

       За наведених обставин та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

      Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринка Вінницької області відхилити.

     Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2010 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги як дитині війни  залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді:

З оригіналом вірно: